Номер провадження 2/754/4030/24 Справа №754/7925/24
Іменем України
22 серпня 2024 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 25.12.2019 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №25.12.2019-100003472, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00грн. У подальшому 29.02.2024 між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу №290224-11, відповідно до умов якого до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №25.12.2019-100003472 від 25.12.2019, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги. У зв'язку з тим, що первісний кредитор, виконав свої зобов'язання за кредитом перед відповідачкою у повному обсязі, надавши кредитні кошти, а відповідачка порушила свої зобов'язання за Кредитним договором, то ТОВ «Новий Колектор» як правонаступник первісного кредитора, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №25.12.2019-100003472 від 25.12.2019 в розмірі 20150,00грн.
04.06.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
04.06.2024 сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвалу про відкриття провадження, а відповідачці копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.
Відповідачка ОСОБА_1 повідомлялась належним чином про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за адресою зазначеною в позовній заяві, яка є адресою реєстрації та проживання відповідачки, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА (м. Київ, вулиця Кадіївська, буд. 8). Однак, станом на 20.06.2024 повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачці по справі в матеріалах справи відсутнє.
Враховуючи вищевикладене, 20.06.2024 суд повторно повідомляє відповідачку про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін для надання можливості надати пояснення та докази щодо справи. Від відповідачки ОСОБА_1 до суду повернувся конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідачкою у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Станом на 20.08.2024 закінчились строки для подання відзиву та відповіді на відзив, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.
25.12.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» було укладено Кредитний договір №25.12.2019-100003472.
Відповідно до умов Договору, позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту 15000,00грн, строк користування кредитом 56 календарних днів, проценти 8400,00грн, що становить 56% в процентному значенні (фіксована не змінювання процента ставка) за 56 днів користування кредитом, неустойка 150,00грн за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язань. Мата отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника.
Згідно із п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.1.3. Договору протягом трьох робочих днів з дати прийняття пропозиції Позичальником Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів міститься в окремому документі та є невід'ємною частиною кредитного договору.
Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п. 2.1 Договору).
Згідно із п. 2.3. Договору, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу (п. 2.4 Договору).
Відповідно до пп. «а», «б» п. 4.1. Договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: повернення кредиту - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом - в дати, вказані у графіку платежів.
Згідно із квитанцією про перерахунок коштів № 185687532 від 25.12.2019, ТОВ «Споживчий Центр» перерахувало 15000,00грн із призначенням по кредитному Договору №25.12.2019-100003472.
29.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу №290224-11, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати клієнту загальну ціну продажу, а клієнт зобов'язується відступає факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах передбачених Договором. Сторони зазначають детальний кредитних Договорів, інформацію щодо грошової вимоги тощо у відповідному додатку до цього Договору (Переліку) (п. 2.1., 2.2. Договору).
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Додатку № 2 до Договору факторингу № 290224-11 від 29.02.2024, Перелік № 1 містить відомості за якими ТОВ «Споживчий центр» відступив ТОВ «Новий колектор» право вимоги за кредитним договором № 25.12.2019-100003472, відносно боржника ОСОБА_1 , із загальною сумою заборгованості 20150,00грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Судом установлено, що відповідно до Кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах встановлених договором.
Згідно Кредитним договором, позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених договором. У разі порушення терміну сплати обов'язкового платежу, сплатити неустойку у розмірі визначеному в Паспорті кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі - надав відповідачці кредит в розмірі 15000,00грн
Статття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання».
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За змістом ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідачкою не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, у зв'язку з чим станом на 28.05.2024 у неї утворилась заборгованість в розмірі 20150,00грн, з яких - 12800грн заборгованість по тілу кредиту: - 6300,00грн заборгованість за відсотками; - 1050,00грн нарахований штраф.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідачка не скористалась своїми правами, передбачені ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України та не надала суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконала в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.
У зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40грн, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Керуючись Конституцією України, статтями 11, 509, 512-516, 526, 549, 599, 626, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 141, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" заборгованість за Кредитним договором №25.12.2019-100003472 від 25.12.2019 в розмірі 20150,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" судовий збір в розмірі 2422,40грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ""Новий Колектор", місцезнаходження за адресою: м. Київ, Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601, ЄДРПОУ 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2024.
Суддя В.В. Бабко