справа № 753/994/24
провадження № 6/753/704/24
"22" серпня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Дубляк К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ОСОБА_1 звернулась у суд із заявою про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців по цивільній справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на положення ч.й ст. 435 ЦПК України, й свій матеріальний стан - отримання пенсії.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ - 44276926, 49 845 грн. 08 коп. - заборгованості за кредитним договором, 2 684 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 52 538 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 08 (вісім) коп.
Заявник в судове засідання не з'явивився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду), смс-повідомленням.
Позивач в судове засідання не з'явивився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду), смс-повідомленням. Звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду заяви, посилаючись на те, що позивач заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду не отримував. Проте, суд, перевіривши дотримання заявником при зверненні до суду процесуальної вимоги щодо направлення заяви позивачу, встановив, що позивачем 25.07.2024 року на адресу позивача направлена така заява із доданими до неї документами, а тому суд відхиляє доводи відповідача, як необґрунтовані, зважаючи на положення ч.2 ст.435 ЦПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд заяви судом.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим вирішити заяву на підставі наявних у ній матеріалів.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 425 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим.
Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Така ж норма міститься і в ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 25.11.2015, справа № 6-1829цс15.
Звертаючись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, заявник не підтвердив, й у заяві не вказав, що рішення, про розстрочку якого він просить, перебуває на виконанні, як і не вказав про орган/посадову особу, який здійснює виконання рішення суду, на права та обов"язки якого впливать правовідносини, а тому правових пілстав для застосування ч.1 ст.435 ЦПК України немає.
Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.
На півдставі вищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. 435 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.