ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14986/24
провадження № 2/753/8431/24
"22" серпня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
У серпні 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , який містить вимоги про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , зареєстрованим 10 листопада 2012 року, а також позивачка просить залишити після розірвання шлюбу проживати доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з нею до досягнення донькою неповноліття.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву було передано для розгляду судді Котенко Р. В.
19 серпня 2024 року з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» надійшли відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Частинами 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) регламентовано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позивачка, звернувшись до суду, однією з вимог у позові зазначає: «доньку, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) після розірвання шлюбу залишити проживати спільно з матір'ю, ОСОБА_1 , до досягнення нею повноліття».
Тобто, беручи до уваги зазначені вище норми чинного законодавства України, позивачка звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, які, відповідно, порушуються, не визнаються або оспорюються відповідачем.
Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначає, що між нею та відповідачем досягнуто згоди щодо проживання їх доньки разом з позивачкою.
Окрім того, разом з позовною заявою позивачкою була подана заява від 25 липня 2024 року за підписом ОСОБА_2 , у якій зазначається, що ОСОБА_4 відомо про намір звернення його дружини ОСОБА_1 до суду з позовом про розірвання шлюбу і що він згоден в повному обсязі з вимогою залишити проживати спільно з матір'ю доньку ОСОБА_3 .
З огляду на зазначене, постає питання щодо наявності між позивачем та відповідачем взагалі спору щодо місця проживання їх дитини.
Також, ЦПК України висуває вимоги до позовної заяви, зокрема, до її змісту.
Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем, всупереч зазначеним вимогам, у позовній заяві не викладені обставини, якими вона обґрунтовує свою вимогу щодо визначення місця проживання доньки та не зазначено докази, що підтверджують обставини щодо проживання дитини з позивачем. Відтак, позивачем позовні вимоги в цій частині жодним чином не обґрунтовані.
Окрім того, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Враховуючи наведене, позивачем не обґрунтовані підстави об'єднання в одному провадженні позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, оскільки розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи в частині розірвання шлюбу, так як для вирішення питання про місце проживання дитини, зокрема, необхідно подати суду висновок органу опіки та піклування щодо вирішення питання про те, з ким саме доцільно залишити проживати дитину після розірвання шлюбу, якому передує збір ряду документів, обстеження органом опіки та піклування житлових умов обох батьків, засідання опікунської ради тощо.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, що може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог.
Так, вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вищевказані недоліки шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції у відповідній кількості учасників справи та суду, в якій позивачеві необхідно визначитися зі своїми позовними вимогами, навести обґрунтування цих позовних вимог та зазначити докази на підтвердження кожної обставини, обґрунтувати необхідність розгляду обох позовних вимог в одному провадженні тощо.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Котенко