ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15256/24
провадження № 1-кс/753/2379/24
"20" серпня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024100020003440 відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна,
16 серпня 2024 року прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням в якому просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 000 грн 00 коп., а саме на дві купюри номіналом 500 грн, які були вилучені 04 серпня 2024 року в ході огляду місця події, що проводився за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_4 , заборонивши власнику володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024100020003440, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 серпня 2024 року, приблизно о 05 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , працівники Управління патрульної поліції у м. Києві у складі екіпажу «Рубін-208», а саме поліцейський першого взводу, першої роти, четвертого батальйону, другого полку «З обслуговування лівого берега УПП у АДРЕСА_2 » капрал поліції ОСОБА_5 (спеціальний жетон 0166254) та інспектор першого взводу, першої роти, четвертого батальйону, другого полку «З обслуговування лівого берега УПП в АДРЕСА_2 » капрал поліції ОСОБА_6 (спеціальний жетон 0164688), виконуючи свої службові обов'язки, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», отримали виклик на планшетний пристрій з приводу вчинення домашнього насильства стосовно громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Приїхавши за вказаною адресою, було виявлено громадянку ОСОБА_7 та громадянина ОСОБА_4 . В ході з'ясування обставин було встановлено, що ОСОБА_4 під час сімейного конфлікту наніс ушкодження ОСОБА_7 , після чого остання виклика поліцію та швидку медичну допомогу. Після приїзду швидкої медичної допомоги ОСОБА_7 було госпіталізовано до закладу МОЗ. У подальшому, ОСОБА_4 розуміючи незаконність своїх дій, діючи умисно та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, з метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи, що вчинив адміністративне правопорушення і розуміючи настання негативних правових наслідків для себе за вчинене адміністративне правопорушення, висловив поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, бажання та готовність надати неправомірну вигоду. Будучи попередженим про кримінальну відповідальність, ОСОБА_4 продовживши реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на уникнення адміністративної відповідальності, дістав належні йому кошти у сумі 1 000 грн, двома купюрами по 500 грн та помістив їх на стіл в кімнаті квартири, як неправомірну вигоду за невчинення останнім дій, що входять у його службові обов'язки, а саме за не складання протоколу про вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП України.
При цьому, поліцейські відмовилися від отримання неправомірної вигоди та у подальшому працівниками патрульної поліції викликано слідчо-оперативну групу з метою документування кримінального правопорушення. По приїзду слідчо-оперативної групи Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві 04 серпня 2024 року, о 06 год. 31 хв, було проведено огляд місця події, під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 1 000 гривень (2 купюри номіналом 500 грн), які були поміщені до сейф-пакету WAR 1227240.
Оскільки існує загроза подальшого знищення, або витрати вилучених грошових коштів, які є речовим доказами в даному кримінальному провадженні, з метою встановлення істини по даному кримінальному правопорушенню, та збереженню речових доказів, прокурор просить накласти арешт на грошові кошти на підставі п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В судове засідання прокурор та власник майна не з'явились, про дату, час та місце проведення розгляду справи були повідомлені належним чином.
20 серпня 2024 року прокурор подав заяву, в якій просив клопотання про арешт майна задовольнити та розгляд справи проводити за його відсутності.
Власник майна про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не надав. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з тим, що учасники кримінального провадження в судове не прибули, повна технічна фіксація засідання не здійснювалася (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Слідчий суддя, вивчивши доводи, викладені у клопотанні, дослідивши додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, дійшов висновку про його задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Так, з клопотанням до слідчого судді звернувся прокурор, який є уповноваженою особою. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 КПК України прокурор зазначив перелік і види майна, що належить арештувати, вказав, що це майно є предметом злочину та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, мета клопотання - забезпечення збереження речових доказів, оскільки грошові кошти зберегли на собі сліди кримінального провадження.
З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що слідчий відділ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідує кримінальне провадження № 12024100020003440 від 04 серпня 2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
З протоколу огляду місця поліції від 04 серпня 2024 року встановлено, що слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 провів огляд квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено дві купюри номіналом 500 грн, які були поміщені до сейф-пакету WAR 1227240.
Постановою від 05 серпня 2024 року слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 визнала речовим доказами у кримінальному провадженні №12024100020003440 грошові кошти у сумі 1000 грн, двома купюрами, номіналом по 500 грн.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, з огляду на встановлені досудовим розслідуванням обставини та предмет доказування у цьому кримінальному провадженні, наявні достатні підстави вважати, що грошові кошти зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також існує ризик його подальшого приховування, пошкодження, псування, чи знищення.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вбачає підстави для арешту зазначених у клопотанні грошових коштів, з метою забезпечення збереження речових доказів, тому клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись нормами ст. 2, 7, 110, 98, 170 -173, 175, 309, 372, 376, 532 КПК України, суд-
Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 000 грн. 00 коп., а саме дві купюри номіналом 500 грн., які були вилучені 04 серпня 2024 року в ході огляду місця події, що проводився за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_4 , заборонивши власнику володіти користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Слідчий суддя ОСОБА_1