справа № 753/6100/24
провадження № 2-др/753/151/24
22 серпня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Дубляк К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про визнання протиправним та скусування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу-
В провадженні суду з 01 травня 2024 року знаходилась справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «НАСК «Оранта» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за наслідком розгляду якої рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 01 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено, а саме:
-визнано незаконним та скасовано наказ Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за № 202-к від 26 лютого 2024 року про звільнення ОСОБА_2 з посади менеджера із страхування Бобровицького районного відділення Чернігівської обласної дирекції головного офісу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України,
-поновлено ОСОБА_2 на посаді менеджера із страхування Бобровицького районного відділення Чернігівської обласної дирекції головного офісу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» з 26 лютого 2024 року,
-стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ - 00034186, на користь ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за 114 робочих днів 42 416 (сорок дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп.- середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 лютого 2024 року по 01 серпня 2024 року включно,
Й за наслідком розгляду справи стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ - 00034186, на користь користь ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. - судового збору, а також стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ - 00034186, на користь держати 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. - судового збору.
Представник позивача ОСОБА_1 , діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 25.03.2024 року (а.с.40 том 1), звернулася до суду із заявою проухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на правову допомогу в сумі 44 000 грн. 00 коп., які позивачем понесені, й на підтвердження понесених витрат надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2023 року, Додаткову угоду № 1 від 27 лютого 2024 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2023 року, Акт виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2023 року, яким визначені 25 нормо-годин на надання правової доомоги із урахуванням вартості за 1 нормо-годину 2 000 грн., тобто в загальній сумі 44 000 грн., без зазначеної деталізації витрачених нормо-годин за кожен вид наданої правової допомоги, яким сторонами погоджено надані послуги в сумі 44 000 грн. 00 коп., дві платіжні квитанціі від 05.08.2024 року на загальну суму 44 000 грн. 00 коп., яку просить стягнути з відповідача на користь позивача за наслідками розгляду справи.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В судовому засіданні представник позивачаОСОБА_1 , діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 25.03.2024 року (а.с.40 том 1), заяву підтримав та просив її задовольнити.
Представником відповідача ОСОБА_3 , діюча на підставі довіреності від 05.02.2024 року, заяву не визнала, просила відмовити у її задоволенні. Нею подано клопотання про зменшення судових витрат до 10 000 грн. Вважаючи, що понесені позивачкою витрати на правову допомогу, не є співмірними та надмірними до такої справи, яка не є складною, ціни позову, яка є меншою до понесених витрат на правову допомогу.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали поданої заяви та цивільної справи у їх сукупності, зміст позовних вимог, рішення суду, його вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача про розподіл понесених витрат на правову допомогу, приходить до висновку про часткове задоволення заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи може ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (ч.1 ст. 270 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.2-5 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Судом встановлено, що у провадженні суду з 01 травня 2024 року знаходилась справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «НАСК «Оранта» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за наслідком розгляду якої рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 01 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено, а саме:
-визнано незаконним та скасовано наказ Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за № 202-к від 26 лютого 2024 року про звільнення ОСОБА_2 з посади менеджера із страхування Бобровицького районного відділення Чернігівської обласної дирекції головного офісу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України,
-поновлено ОСОБА_2 на посаді менеджера із страхування Бобровицького районного відділення Чернігівської обласної дирекції головного офісу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» з 26 лютого 2024 року,
-стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ - 00034186, на користь ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за 114 робочих днів 42 416 (сорок дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп.- середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 лютого 2024 року по 01 серпня 2024 року включно,
Й за наслідком розгляду справи стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ - 00034186, на користь користь ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. - судового збору, а також стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ - 00034186, на користь держати 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. - судового збору.
Представник позивача ОСОБА_1 , діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 25.03.2024 року (а.с.40 том 1), звернулася до суду із заявою проухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на правову допомогу в загальній сумі 44 000 грн. 00 коп., які позивачем понесені, й на підтвердження понесених витрат надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2023 року, Додаткову угоду № 1 від 27 лютого 2024 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2023 року, Акт виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2023 року, яким визначені 25 нормо-годин на надання правової доомоги із урахуванням вартості за 1 (одну) нормо-годину 2 000 грн., тобто в загальній сумі 44 000 грн., без зазначеної деталізації витрачених нормо-годин за кожен вид наданої правової допомоги, якими сторонами погоджено надані послуги в сумі 44 000 грн. 00 коп., дві платіжні квитанціі від 05.08.2024 року на загальну суму 44 000 грн. 00 коп., яку просить стягнути з відповідача на користь позивача за наслідками розгляду справи.
Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).
За результатами розгляду справи, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, серед іншого - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).
Окрім того відповідно до п. 2 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При вирішенні заяви про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, зважаючи на наслідки розгляду справи, суд враховує рішення Європейського суд з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації.
Так, Європейський суд з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначив підхід вислітлений у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).
Хоча чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката, однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід враховувати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зважаючи на зазначені процесуальні норми, з урахуванням принципу співмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу до складності справи, яка не є складною, із ціною позову 42 416 грн. 58 коп., розглядалась у порядку спрощеного провадження, мала нетривалий час судового розгляду, не зазначення у акті виконаних робіт про час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг) по кожній складовій виду правової допомоги, наявну суперечливість до визначених нормо-годин - 25 із ціною роботи на 1 год. 2 000 грн., що мало б складати 50 000 грн., при цьому, погодження у сумі 44 000 грн., без належного обґрунтування, з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вважає за необхідне вимогу задовольнити часково, визнавши понесені позивачем витрати на правову допомогу на суму 15 000 грн. 00 коп., як такі, що мають розумний розмір, зважаючи на ціну позову, при цьому суд, враховуючи категорію нескладеної справи, яка розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні, вартісні показники наданих юридичних послуг й визначені 25 нормо-годин без їх обгрунтування, що визначені Договором про надання правової допомоги, Актом виконаних робіт, вважає значно завищеними й необґрунтованими у поданій заяві, є неспівмірними зі складністю справи та мають нерозумний розмір,завищений обсяг часу на технічну підготовку документів.
У зазначеній постанові Верховний Суд зменшив розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи. Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підставівищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст.141, ч.ч.1, 3 ст.246, ст.270 ЦПК України, суд -
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ - 00034186, на користь ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 (нуль) коп. - понесених витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.