22 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/17252/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги")
про стягнення 926 494 317,94 грн,
1. У листопаді 2023 року НЕК "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київські енергетичні послуги" про стягнення 926 494 317,94 грн, з яких: 695 171 850,20 грн основної заборгованості, 1 203 870,18 грн інфляційних втрат, 183 077 718,65 грн пені та 47 040 878, 91 грн 3% річних.
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, провадження у справі в частині про стягнення суми основного боргу у розмірі 695 171 850,20 грн закрив на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. 05.07.2024 НЕК "Укренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 1 203 870,18 інфляційних втрат та 47 040 878,91 грн 3% річних.
4. Верховний Суд ухвалою від 26.07.2024 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК як таку, що оформлена з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.290 ГПК.
5. 02.08.2024 до Верховного Суду від скаржника через систему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 26.07.2024.
6. На виконання вимог п.2 ч.4 ст.290 ГПК скаржник додав платіжну інструкцію від 01.08.2024 №В_511, якою підтверджується сплата судового збору у розмірі 78 266,84 грн.
7. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК НЕК "Укренерго" посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (не застосували приписи статей 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 230, 231 Господарського кодексу України), порушили норми процесуального права (статті 86, 236, 238, 282 ГПК), що привело до неправильного вирішення справи та не врахували:
1) висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, Верховного Суду від 24.11.2023 у справі №927/713/21, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 23.11.2023 у справі №925/654/22 та інших постановах, які ухвалені за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах, щодо того, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг; користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць:
- як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 ЦК; суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач допускав порушення строків оплати планових платежів у заявлених періодах, водночас безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог;
2) висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17, від 24.07.2018 №905/1722/17, щодо застосування статей 617, 625 ЦК:
- існування форс-мажору щодо конкретного суб'єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі; саме по собі існування надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань; виданий Торгово-промисловою палатою чи її регіональними представництвами сертифікат не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, а тому суд повинен критично оцінювати цей доказ з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (посилається на постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/589/21, від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі №905/55/21); можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не від виконання його в цілому.
8. Також у тексті касаційної скарги в розділі "Правове обґрунтування касаційної скарги" скаржник зазначає, зокрема, таке:
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, застосовуючи положення ч.2 ст.625 ЦК, погодилася з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, про те, що ст.625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань;
- Верховний Суд у постановах від 07.03.2018 у справі №910/23585/16, від 14.03.2018 у справі №910/24853/13, від 26.10.2018 у справі №910/1775/18, від 20.11.2018 у справі №916/75/18, від 21.06.2019 у справі №910/9288/18, від 01.07.2019 у справі №910/5773/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 17.10.2018 у справі №923/1151/17, від 18.12.2019 у справі №906/190/19 зазначив, що грошовим є зобов'язання, що передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору;
- нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання; ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми; подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18;
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі ст.625 ЦК, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку; такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку; виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18);
- Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зробив висновок щодо застосування ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні".
9. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.
10. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржниками усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв'язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/17252/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
2. Призначити до розгляду справу №910/17252/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 на 18 вересня 2024 року о 14:40 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.09.2024.
4. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
5. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
6. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
8. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/17252/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець