Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
20 серпня 2024 року м. ХарківСправа № 922/208/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (вх. № 19866/24 від 07.08.2024) про розстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (пр. Незалежності, буд. 33, м. Ізюм, Харківська область, 64300; код ЄДРПОУ: 32284148)
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (вул. Владислава Зубенка, буд. 31-А, м. Харків, 61121; код ЄДРПОУ: 21229267)
про стягнення 239757,47 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Коцінян Л.В.,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.2024 по справі №922/208/24 було відмовлено у задоволенні позову Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 239757,47 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 19.03.2024 у справі № 922/208/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за поставлену теплову енергію за період грудень 2021 - лютий 2022 року в розмірі 239757,47 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3596,36 грн і витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5394,54 грн.
02.08.2024 Господарським судом Харківської області на виконання вищевказаної постанови були видані відповідні накази.
07.08.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (вх. № 19866/24 від 07.08.2024) про розстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 по справі № 922/208/24 на вісім місяців за запропонованим відповідачем графіком.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" прийнято та призначено до розгляду на 20.08.2024 о 13:45.
20.08.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вх. № 20886/24) про проведення судового засідання без його участі. Одночасно представник позивача повідомив, що 19.08.2024 заборгованість по сплаті наданих комунальних послуг, що була стягнута на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 була сплачена ТОВ фірмою "Посад".
У судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2024, представник відповідача підтримала заяву про розстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у повному обсязі.
Розглянувши вищевказану заяву відповідача, суд вирішуючи питання щодо розстрочення виконання рішення суду, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Положеннями ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обґрунтовуючи клопотання про розстрочення виконання рішення суду, відповідач посилається, зокрема, на складний фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" через низку непередбачуваних обставин, що значно вплинули на його платоспроможність.
Відповідач вказує, що Товариство не має наміру уникнути зобов'язань за судовим рішенням, проте негайна сплата всієї суми є для нього непосильною.
Так, з дня початку військових дій країни-агресора РФ в нашій країні, ТОВ фірма "Посад" понесла ряд втрат, зокрема, в частині пошкодження (руйнування) майна, та стикнулась з фінансовими труднощами.
06.03.2022 та 27.03.2022 внаслідок обстрілів російських військ м. Харкова та потрапляння снарядів стались пожежі в приміщеннях, якими користується ТОВ фірма "Посад". Внаслідок військових дій країни-агресора РФ знищено документацію та серверне обладнання, був обмежений доступ до приміщень ТОВ фірма "Посад" через постійні обстріли району, де знаходиться офіс компанії, відбувались постійні знеструмлення електромереж та припинення надання послуг Інтернету, та ін.
Тобто, внаслідок військових дій підприємство втратило можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратило основні засоби для ведення такої господарської діяльності.
Відповідач зазначає, що ТОВ фірма "Посад" вчиняло всіх необхідних заходів з метою відновлення та нормального функціонування підприємства.
На сьогоднішній день, підприємство намагається забезпечити населення міста Харкова, Харківської області продуктами харчування, зокрема, шляхом реалізації власної виробленої продукції (зокрема м'ясної). На підприємстві забезпечено 121 робоче місце, середня заробітна плата станом на 2 квартал 2024 року становить 8993,64 грн.
Заборгованість по податкам та зборам в бюджет - відсутня.
Сплачено в бюджет за 2023 рік:
- податок на прибуток - 709341,00 грн,
- єдиний соціальний внесок - 1852977,63 грн,
- військовий збір - 144634,37 грн.
На думку відповідача, сплата стягненої за судовим рішенням заборгованості за поставлену теплову енергію однією сумою призведе до суттєвого зменшення обігових коштів підприємства, що негативно відобразиться на своєчасності виплати заробітної плати та сплати податків від неї, а також виконання інших зобов'язань заявника, а також негативно вплине на платоспроможність ТОВ фірма "Посад".
Згідно з ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 року, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Згідно з приписами ст. 74, 76-79 ГПК України, саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі ст. 331 ГПК України, є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють виконання, і питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність або недостатність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Тобто розстрочення (відстрочення) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд наголошує, що п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010).
Водночас, у своїй заяві відповідачем не наведено жодних вагомих підстав та не надано жодних доказів, які б свідчили про необхідність відстрочення виконання рішення суду.
На підтвердження складного фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" відповідачем надано наступні докази:
1. Лист ГУ ДСНС у Харківській області від 26.09.2022 № 653261450 про підтвердження факту пожежі, яка трапилась 27.03.2022 на господарському майданчику та спорудах ТОВ фірма "Посад" за адресою: м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 59-А.
2. Додаток до акту про пожежу ГУ ДСНС у Харківській області від 28.09.2022;
3. Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.06.2024, з якого вбачається, що на кінець звітного періоду баланс ТОВ фірма "Посад" становить 277420 тис. грн, що перевищує баланс на початку звітного періоду, який становив 229730 тис. грн.
4. Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2024 року, згідно з яким сукупний дохід Товариства за звітний період становить 2978 тис. грн, за аналогічний період попереднього року - 1304 тис. грн. Тобто дохід ТОВ фірма "Посад" за перше півріччя 2024 року виріс більш ніж у два рази у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.
5. Звіт про фінансові результати за І півріччя 2024 в графі "збитки" проставлені прочерки .
Отже, з поданих відповідачем доказів не вбачається, що Товариство знаходиться у складному фінансовому становищі, а також суду не надано будь-яких інших доказів з яких вбачаються інші обставини, які можуть істотно ускладнити виконання рішення суду по даній справі у разі його негайного виконання.
Крім того, як зазначено у заяві позивача (вх. № 20886/24 від 20.08.2024), 19.08.2024 відповідачем сплачено заборгованість по сплаті наданих комунальних послуг, що була стягнута на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024, що також повністю спростовує наявність обставин ускладнення виконання рішення або неможливість його виконання .
З огляду на викладене, з метою дотримання балансу інтересів сторін, забезпечення повного виконання судового рішення та запобігання настання в значній мірі обтяжливих для стягувача обставин, які може зумовити необґрунтовано затягнуте виконання судового рішення, суд визнав за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (вх. № 19866/24 від 07.08.2024) про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст. 256-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.08.2024.
Суддя Н.М. Кухар