22 серпня 2024 року м. Харків Справа № 905/121/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання : Погребняк А.М.,
за участі представників сторін:
від позивача , Губорєва Я. А. ,
інших, не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1133 Д/1, на рішення господарського суду Донецької області від "02" квітня 2024 р. (суддя Лейба М.О.) у справі № 905/121/24
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро,
до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м.Добропілля, м.Білозерське, Донецька область ,
про стягнення штрафу в сумі 379840,00грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення штрафу в сумі 379840,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем в накладній №48532592 маси вантажу у вагонах №62911581, №61139325 про що було складено комерційний акт №450003/191 від 07.06.2023.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.04.24 у справі №905/121/24 позов задоволено у повному обсязі. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вважає, що рішення по справі було прийнято судом першої інстанції без урахування усіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається, що позивачем було пропущене строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 р. апеляційна скарга відповідача, залишена без руху з підстав висвітлених у вказаній ухвалі.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання стосовно виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 р. поновлено відповідачу процесуальний строк на оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.24 у справі №905/121/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, на рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.24 у справі №905/121/24, встановлено учасникам справи строк до 24.06.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №905/121/24 з Господарського суду Донецької області.
Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 розгляд справи призначено на 08.08.2024 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 08.08.2024 р. оголошувалася перерва до 22.08.2024р.
У судових засіданнях в режимі відеоконференції приймає участь представник позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував,
Представники відповідача ( заявника апеляційної скарги) у судові засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до приписів частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача у судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
Матеріалами справи підтверджується, що 01.07.2020 Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» звернулось до позивача з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №36028628/2020-001 від 20.03.2020, з якої вбачається, що підприємство відповідача ознайомлено з умовами договору на сайті Укрзалізниці та визнає всі умови, а також виражає волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України.
Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 01.07.2020.
Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-36028628/2020-001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. У вказаному повідомленні зазначено про присвоєння підприємству відповідача коду відправника/одержувача: 4041, а також коду платника 5831531, а також вказано, що повідомлені коди повинні використовуватись виключно для перевезення вантажів в межах Договору між сторонами.
Таким чином, 01.07.2020 між АТ "Українська залізниця" та Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі на веб-сайті http://uz-cargo.com/
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно з пунктом 1.4 договору, надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Враховуючи викладене, перевезення вантажів здійснюється та організовується на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
03.06.2023 зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці, згідно залізничної накладної №48532592, Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» відправило вантаж груповою відправкою - вугілля кам'яне, на станцію призначення - Добротвор Львівської залізниці.
Відповідно до накладної №48532592 маса вантажу у вагоні №62911581 складає 69300 кг (нетто), у вагоні №61139325 - 70000 кг (нетто).
Згідно з розділом 26, 28 вищезазначеної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т) відправником.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відтак, з оформленням та підписанням накладної №48532592 Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» засвідчило, що маса вантажу (нетто) у вагоні №62911581 складає 69300 кг (нетто), у вагоні №61139325 - 70000 кг (нетто).
На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час контрольного зважування на підставі актів загальної форми №450, №451 від 07.06.2023 було виявлено, що маса вантажу у вагонах №62911581 та №61139325 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
За результатами перевірки вантажу працівниками станції Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці складено акти загальної форми №450, №451 від 07.06.2023 та комерційний акт №450003/191 від 07.06.2023.
Вагони №62911581 та №61139325 по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було відчеплено для усунення комерційної несправності.
Надлишок вантажу з вагонів було відвантажено у вагон №61834230 та відправлено за призначення на станцію Добротвор Львівської залізниці за перевізним документом №47535406.
Вагони №62911581 та №61139325 відправлено на станцію призначення за досилочною накладною №48532659.
Відповідно до комерційного акту №450003/191 від 07.06.2023 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, позивачем було проведено контрольне зважування вагонів за залізничною накладною №48532592 на 150тн електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, заводський №032, що пройшли держповірку 14.03.2023 та встановлено, що у вагоні №62911581 вага брутто - 95400 кг, тара за документом 23700 кг, вага нетто 71700 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 2400 кг, понад вантажопідйомність на 1700 кг; у вагоні №61139325 вага брутто 95500 кг, тара за документом 23600 кг, вага нетто 71900 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 1900 кг. Навантаження вантажу в обох вагонах від вище бортів на 10 см до нижче бортів на 10 см нерівномірне, марковано повздовжніми борознами. Поглиблень не має, маркування не порушене. Вагони бездвірні, розвантажувальні люки закриті. В технічному відношенні вагони справні. Зав. вантажним двором за штатним розкладом не має. Вагони затримані для відвантаження надлишку вантажу.
Як убачається з матеріалів справи, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 379 840 грн за неправильне зазначення у накладній відмостей про масу вантажу.
Позовні вимоги рішенням по справі було задоволено у повному обсязі.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (стаття 920 Цивільного кодексу України).
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082, Правилами видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №862/5083.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення (п.6 Статуту залізниць України).
За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною 1 статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (частини 1, 2, 4, 5 статті 23 Статуту залізниць України).
Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
Відповідно до пункту 2.1 Правил відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».
У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа «маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником); у графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається: відправником або залізницею; у графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Згідно з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
Пунктом 2.3 Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреністю на оформлення перевезення.
Відповідно до пункту 5.5 Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Судом першої інстанції встановлено, що у графі 55 накладної №48532592 зазначено: правильність внесених відомостей підтверджую прийомоздавальник вантажу та багажу Тростянська А.С. «ЕЦП» 03.06.2023 17:07.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
З огляду на наведене, позивач не зобов'язаний здійснювати перевірку маси та кількості вантажу завантаженого відправником, при цьому він не позбавлений права перевірити правильність відомостей про вантаж визначених у накладній.
Згідно матеріалів справи на станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень та без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Тобто, зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Згідно з пунктом 105 Статуту залізниць України залізниці вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (стаття 118 Статуту залізниць України).
Пунктом 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
З наведеними вище приписами кореспондуються положення пункту 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334..
При видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом (пункт 6 Правил складання актів).
Пунктом 8 Правил складання актів, передбачено, що комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.
За змістом вищенаведених положень, залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідає вимогам чинного законодавства.
Наданий в обґрунтування позовних вимог комерційний акт на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці підписали: ДС Іванов С.Б., агент з розшуку вантажу та багажу Плітченко І.П., агент комерційний Рогозіна А.Л.
На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій позивач надав наказ №12 від 05.01.2023 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, за змістом якого у зв'язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) відповідальними особам, які мають право підпису комерційних актів призначено, зокрема, агенту з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 та пройомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_2
ОСОБА_3 є начальником станції, а отже є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
Судом першої інстанції також було враховано, що спірний вантаж прибув у завантажених засобами відправника вагонах, в комерційному відношенні без порушень. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладній саме відправником. При цьому, Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оскарження відправником відомостей, які відображені у комерційному акті.
Відповідно до технічного паспорту засобів ваговимірювальної техніки заводський №032 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (міжповірочний інтервал - 12 місяців), а повірка - здійснювалась 14.03.2023, ваги були визнані придатними для застосування.
З огляду на наведене судова колегія також приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами невідповідність фактичної маси вантажу у вагонах №№62911581 та №61139325 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №48532592.
Згідно із статтями 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку норм статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №№62911581 та №61139325 становила 37984,00грн.
За даними комерційного акту №450003/191 від 07.06.2023 маса вантажу у вагоні №62911581 становить 71700 кг (нетто), у вагоні №61139325 - 71900 кг (нетто).
Таким чином, різниця становить 2400 кг (69300 кг - 71700 кг) та 1900 кг (70000 кг - 71900 кг).
Провізна плата за перевезення вантажу за накладною №48532592 у вагонах №62911581 та №61139325 становила 37984,00грн.
На підставі викладеного, сума штрафу, яка підлягає стягненню складає 379840,00грн. (37984,00 х 5) + (37984,00 х 5), що відповідає приписам чинного законодавства та заявленим вимогам позивача.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення штрафу в сумі 379840,00,00грн. є обґрунтованими.
Щодо твердження заявника апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем позов подано з пропущенням строку позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. ( ст.256, 257 ЦК України)
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач, керуючись статтею 315 Господарського кодексу України, статтею 137 Статуту залізниць України, статтею 267 Цивільного кодексу України, просив застосувати позовну давність та відмовити в позові, оскільки позовна давність спливла 07.12.2023, (сплив шестимісячного строку з дати складання комерційного акту).
Позивач у запереченнях наголошував на необхідності застосування до спірних правовідносин збільшеної позовної давності тривалістю один рік, як передбачено пунктом 7.3 договору.
Згідно з частиною першою статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
У пункті 6 частини 3 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку із перевезенням вантажу, пошти.
У пункті 3 статті 925 Цивільного кодексу України зазначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається до транспортних кодексів (статутів).
За статтею 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина 1 статті 259 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи убачається, що накладна №48532592 містить у розділі 2 код - 4041 присвоєний підприємству відповідача згідно повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-36028628/2020-001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця".
Також вказаним повідомленням визначено, що повідомлені коди повинні використовуватись виключно для перевезення вантажів в межах Договору між сторонами.
Таким чином, перевезення вантажу за залізничною накладною здійснювалося на підставі укладеного між АТ "Українська залізниця" та Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» договору від 01.07.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі на веб-сайті://uz-cargo.com/
Згідно з пунктом 1.4 договору, надання послуг за договором може підтверджуватись, зокрема, накладною.
Пунктом 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Таким чином, оскільки накладна оформлювалась в межах укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, строк позовної давності за перевезеннями по даній накладній становить 1 рік.
При цьому, перебіг позовної давності за вимогами залізниці до вантажовідправника про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси відправленого вантажу починається від дня настання події, що стала підставою для подання позову. Подією, яка стала підставою для подання позову, є неправильне зазначення маси відправленого відповідачем вантажу, про що складено комерційний акт № 450003/191 від 07.06.2023, в якому зафіксовано факт невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме з дати складання цього комерційного акту повинен обраховуватися строк позовної давності, а отже 1-річний строк для пред'явлення позовних вимог залізницею спливає 07.06.2024.
Як свідчать матеріали справи, позовну заяву було направлено позивачем на адресу Господарського суду Донецької області 30.01.2024, що підтверджується поштовою накладною ПАТ «Укрпошта» на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду, тобто, в межах встановленого строку позовної давності, визначеної пунктом 7.3 договору.
За таких обставин відсутні правові підстави для застосування позовної давності, щодо наслідків пропуску якої заявлено відповідачем у справі.
Крім того, судова колегія бере до уваги, що відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102-1Х, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Посилання заявника апеляційної скарги на правову позицію у справах № 904/7033/16, 904/6847/16, № 911/418/18 судовою колегією відхиляються, оскільки дані справи не є тотожними зі справою № 905/119/24.
Посилання заявника апеляційної скарги на правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду по справі № 915/317/22 від 22.09.2023 р. є безпідставними, оскільки даною постановою касаційну скаргу залізниці задоволено частково, рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд. Господарським судом Миколаївської області від 21.02.2024 р. у справі № 915/317/22 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Про те ця відмова вмотивована судом по суті позовних вимог, а не у зв'язку з пропущеним строку позовної давності.
Інші доводи заявник апеляційної скарги є юридично не спроможними і спростовуються матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269,270, 275.276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м.Добропілля, м.Білозерське, Донецька область , на рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2024 у справі № 905/121/24 - залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2024 у справі №905/121/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов