22 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/431/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання : Погребняк А.М.,
за участі представників сторін: не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду відповідача, за вх. №1115 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 23.04.24 (суддя Рильова В.В. ) у справі № 922/431/24
за позовом ОСББ "НІМЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ", м.Харків,
до ТОВ "ФОРМУЛА КОМФОРТА", м.Харків,
про стягнення 200 000,00 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 29.07.2024 у справі № 922/431/24 , якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула комфорта", м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2024 у справі №922/431/24 було задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2024 у справі №922/431/24 скасовано. Прийнято нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача адвокат Федосенко Н. А. звернулася до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням щодо розподілу судових витрат у справі за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача ( витрати на професійну правничу допомогу (вх.№10619). Зокрема, заявниця просить покласти на позивача , понесені судові витрати у розмірі 20 000,00 грн. , пов'язані з розглядом справи у апеляційній інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 р. прийнято до розгляду клопотання відповідача (за вх.10619) щодо розподілу судових витрати у справі. Розгляд клопотання призначено на 22.08.2024 р.
21.08.2024 р. через систему Електронний суд від позивача по справі надійшли заперечення на клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в яких просить у задоволенні зазначеного клопотання відмовити повністю. Вважає, що відповідачем не подано жодного документу на понесення зазначених витрат. Звертає увагу суду, що відповідно до п.4.1. Договору про надання правової допомоги вартість допомоги адвокату за цим Договором є договірною та встановлюється відповідно до рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/17 від 21.07.2021 щодо мінімальних ставок адвокатського гонорару, гонорар оплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката, або іншим шляхом який не протирічить діючому законодавств. Таким чином, заявник не надав документи, які підтверджуються, що між адвокатом та відповідачем було узгоджено витрати на правничу допомогу саме у розмірі 20 000 грн.
У судове засідання, призначене на 22.08.2024 р. представник сторін не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов'язковою.
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, подану відповідачем заяву та додані до неї документи, а також заперечення позивача на клопотання відповідача. судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Стаття 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу;
Судовою колегією було встановлено, що під час прийняття постанови від 29.07.2024 по справі № 922/431/24 не вирішувалося питання про відшкодування витрати на правничу допомогу.
З огляду на наведене наявні підстави для прийняття додаткової постанови з цього питання.
Судова колегія, розглянувши клопотання відповідача та додані до нього документи та враховуючи заперечення позивача приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання з огляду на нижче викладене.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З матеріалів справи убачається, що в апеляційній скарзі відповідачем було заявлено про стягнення з відповідача 13 000 грн. витрат на правову допомогу.
На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу позивачем надана копія Договору про надання професійної правничої допомоги від 25.08.2023 р. укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Формула комфорта», Акт прийому передачі наданих послуг професійної правничої допомоги до договору про надання професійної правничої допомоги від 25.08.2024 р., Детальний опис робіт.
Згідно п.1.1 Договору про надання правової допомоги, клієнт в порядку та на умовах визначених цим договором доручаєё а Адвокат зобов'язується відповідно до доручення Клієнта надавати йому за плату професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах визначених договором.
Відповідно до п.4.1. Договору про надання правової допомоги вартість допомоги адвокату за цим Договором є договірною та встановлюється відповідно до рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/17 від 21.07.2021 щодо мінімальних ставок адвокатського гонорару, гонорар оплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката, або іншим шляхом, який не протирічить діючому законодавству.
Пунктом 4.3. Договору встановлено, що оплата послуг адвоката оформлюється актами здачі-приймання наданих послуг.
Оплата послуг адвоката здійснюється на підставі акту здачі-приймання наданих послуг, що підписується сторонами (п.4.4 Договору.
Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги до договору про надання професійної правничої допомоги від 12.08.2024 року, відповідач під час апеляційного оскарження рішення господарського суду Харківської області у справі №922/431/24 отримав послуги від адвоката на суму 20 000 грн. Зазначений акт підписано як адвокатом так і клієнтом.
Розглянувши подані відповідачем документи, судова колегія зазначає наступне.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Верховним судом неодноразово висловлювалася правова позиція, згідно котрої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови КГС ВС від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
Зокрема, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Позивачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, про те заявлене клопотання про відмову у відшкодуванні таких витрат у повному обсязі.
За таких обставин, судова колегія при вирішенні питання щодо стягнення цих витрат не керуватиметься передбаченими частиною 4 ст. 126 ГПК України.
Разом з тим, при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд може керуватися положеннями ст. 129 ГПК України, зокрема критеріями, що визначені частинами п'ятою сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.
Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема:
1) Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
2) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16). У постановах від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
3) Під час вирішення питання про розподіл судових витрат на підставі ч.ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України господарський суд, відмовляючи стороні з власної ініціативи, або за наявності заперечень протилежної сторони у відшкодуванні повністю або частково цих витрат в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (постанови КГС ВС від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для покладання на позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн., оскільки винагорода адвоката в зазначеному розмірі, на думку суду, є завищеною щодо позивача та неспівмірною зі складністю справи: остання з урахуванням обсягу та характеру доказів у ній, кількості сторін по своїй суті не є складною і як наслідок - не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання для апеляційної скарги.
Отже, з урахуванням предмету та підстав позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи та зважаючи на приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст.ст. 124. 126, 129, 244 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула комфорта», м.Харків, про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" (61022, місто Харків, вул. Клочківська, 93; ЄДРПОУ: 43456290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула комфорта" (61022, місто Харків, вулиця Клочківська, 93; ЄДРПОУ: 43594630) витрати на професійну правничу допомогу, яка була понесена під час апеляційного провадження у справі № 922/431/24 у розмірі 10 000,00 грн.
В іншій частини у задоволенні клопотання - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов