Справа № 752/9049/17
Провадження № 2/752/91/23
Іменем України
04.07.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря - Беляєвої К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазур Оксана Юріївна про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -
У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазур Оксана Юріївна про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 1232 від 15.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку зі звільненням судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О.
У грудні 2023 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.01.2024 прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазур Оксана Юріївна про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_1 був в родинних відносинах, а саме - його бабуся. Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті ОСОБА_2 , її онук ОСОБА_1 проживав з нею, за адресою:т АДРЕСА_1 . Померлою ОСОБА_2 заповіт складено не було. 11.08.2016 ОСОБА_1 подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 11.08.52016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазур О.Ю. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки ОСОБА_1 не надав документи, що посвідчують право власності на будинок.
Враховуючи викладене, позивач просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 від померлої бабусі ОСОБА_2 та визнати право власності на спадкове майно: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надали до суду заперечення на позовну заяву, в якому просили в разі ненадання позивачем усіх необхідних доказів відмовити у задоволенні позову та просили провести розгляд справи за відсутності їх представника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазур Оксана Юріївна в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Надала до суду заяву, в якої просила провести розгляд справи за її відсутності та при вирішенні спору покладатись на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи № 1/2014, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 41 Конституції України, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом РАЦС Московського району 25.12.1975, про що зроблено відповідний актовий запис № 3024. Батьками у вказаному свідоцтві зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_2 є матір?ю ОСОБА_4 .
22.05.1976 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 08.10.1993, про що зроблено відповідний актовий запис № 1290. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_7 , дружині - ОСОБА_7 .
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 12.04.2016, про що зроблено відповідний актовий запис № 351. Батьками у вказаному свідоцтві зазначено: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві 18.05.2016, про що внесено відповідний актовий запис № 20406.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві 29.04.2014, про що зроблено відповідний актовий запис № 7498.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 .
10.06.2014 позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазур О.Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_2 .
Як вбачається з належним чином завіреної копії спадкової справи № 1/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (Київська міська державна адміністрація) № 4076 від 14.07.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазур О.Ю. повідомлено, що згідно з даними бюро, житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності за ОСОБА_2 не зареєстрований. Будинок зареєстрований за іншими особами.
Довідкою Центру комунального сервісу № 1152 від 21.12.2015 повідомлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 19.02.1976 і до дня смерті. Знята з реєстрації 04.12.2015.
Довідка Центру комунального сервісу № 1153 від 21.12.2015, видана ОСОБА_1 (родинні відносини - правнук) в тому, що він дійсно зареєстрований і проживає у АДРЕСА_2 з 14.02.1994. Власником особового рахунку цієї житлової площі є ОСОБА_8 - померла знята з реєстрації 20.11.1990, форма власності - приватна.
11.08.2016 ОСОБА_9 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазур О.Ю. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .
11.08.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазур О.Ю. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме постановила: відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_2 , у зв'язку з ненаданням документа, що посвідчує право власності померлої на земельну ділянку.
Крім того, 11.08.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазур О.Ю. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме постановила: відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_2 , у зв'язку з ненаданням документа, що посвідчує право власності померлої на житловий будинок.
Згідно Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_1 є характеристика будинку та експлікація приміщень до плану вказаного житлового будинку, з якої вбачається, що квартира АДРЕСА_3 за вказаною адресою складалась з: кухні - 7,2 кв.м., житлова - 17,1 кв.м., житлова - 8,1 кв.м., житлова - 7,1 кв.м., коридор - 2,4 кв.м., кухня - 6,0 кв.м., санвузол - 2,6 кв.м., вітальня - 10,9 кв.м. Всього по квартирі № 1 загальна площа приміщень складає 61,4 кв.м. Разом з цим, квартира АДРЕСА_4 за вказаною адресою складалась з: кухні - 10,8 кв.м., коридору - 3,3 кв.м., житлова - 6,8 кв.м., коридору - 8,2 кв.м., житлова - 17,1 кв.м. Всього по АДРЕСА_8 загальна площа приміщень складає 46,2 кв.м. АДРЕСА_1 за вказаною адресою складалась з: тамбура - 2,1 кв.м., кухні - 5,4 кв.м., житлової - 17,2 кв.м. Всього по АДРЕСА_8 загальна площа приміщень складає 24,7 кв.м.
Відповідно до листа Київського міського бюро технічної інвентаризації № 25509 від 03.11.2016 надано довідку про показники об'єкта нерухомого майна, в якому зазначено, що відповідно до проведеної інвентаризації від 14.09.2016 будинок за адресою АДРЕСА_1 має такі показники: житловий будинок літ. «А»: загальна площа - 107,6 кв.м., житлова площа - 56,2 кв.м., житловий будинок літ. «Б»: загальна площа - 24,7 кв.м., житлова площа 17,2 кв.м.
Разом з цим, повідомлено, що інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами становить - 296006 грн. Гараж літ. «Ж», житловий будинок літ. «Б», прибудова літ. «б», прибудова літ. «б1», прибудова літ. «а1», побудовані до 05.08.1992 і згідно п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 за № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773 (зі змінами та доповнення) до категорії самочинних не відносяться.
Як вбачається з даних домової книги за адресою: АДРЕСА_5 : ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14, а в подальшому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_15.
Як вбачається зі спадкової справи № 8087 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 , виданим Ленінським РАЦС 28.06.1990, про що зроблено відповідний актовий запис № 2740.
ОСОБА_8 була дружиною ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 , виданого 30.09.1949. Разом з цим, у ОСОБА_8 був син ОСОБА_5 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 ОСОБА_11 помер.
Разом з цим, згідно завіреної копії домової книги на житловий будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 мав прописку за вказаною адресою квартирі АДРЕСА_3 , а ОСОБА_11 та ОСОБА_5 в квартирі 2.
Після смерті ОСОБА_8 , вона залишила заповіт, яким все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла своєму синові ОСОБА_10 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ААТ № 954891 від 29.05.1997 ОСОБА_10 видане вказане свідоцтво на таке спадкове майно: житловий будинок, який знаходиться в с. Креничі Обухівського району Київської області, належного померлій ОСОБА_8 ; житловий будинок - дерев'яний, критий руберойдом, загальною площею 58,5 кв.м. житловий будинок розташований на земельній ділянці с. Креничі Обухівського району Київської області.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ААІ № 954890 від 29.05.1997 ОСОБА_5 видане вказане свідоцтво на таке спадкове майно: житловий будинок, який знаходиться в с. Креничі Обухівського району Київської області, належного померлій ОСОБА_8 ; житловий будинок - дерев'яний, критий рубероїдом, загальною площею 58,5 кв.м. житловий будинок розташований на земельній ділянці с. Креничі Обухівського району Київської області.
Листом Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві № 3253/213.-38 від 04.11.2021 повідомлено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_10 не виявлено. Натомість наявна смерть ОСОБА_10 : актовий запис про смерть № 12578 від 29.06.2007, складений Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом № 062/14-13757 (И-2019) від 07.10.2019 надали до суду належним чином завірену копію інвентаризаційної справи, з якої вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване інвентаризаційним бюро в реєстровій книзі домоволодіння під реєстровим № 12666 згідно поетажного плану має будову літера «А», та будову літери «Б».
При цьому, Державний архів м. Києва листом № 068/07-21/132 від 25.01.2023 направив до суду рішення № 1427 виконавчого Комітету Кагановичської районної Ради депутатів трудящих від 31.08.1951, згідно якого вирішено незакінчену половину домоволодіння по АДРЕСА_6 , яка знаходиться на балансі РЖУ, продати гр. ОСОБА_13 та дозволити розстрочку на три роки.
Рішенням № 1339 виконавчого Комітету Кагановичської районної Ради депутатів трудящих від 12.09.1952 вирішено рішення виконавчого Комітету Кагановичської районної Ради депутатів трудящих від 31.08.1951 за № 1427 - відмінити, з наступною відміною договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_13 та громадянкой ОСОБА_14 .
Як вбачається з вказаного рішення, 03.04.1951 вироком народного суду 4-ї ділянки печерського району м. Києва був обвинувачений по Указу Президента Верховної Ради РСР від 04.06.1947 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особисто належного майна ОСОБА_15 .
В свою чергу, відповідно до договору купівлі-продажу від 08.09.1951 ОСОБА_16 продала ОСОБА_17 належну їй половину домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_7 та значиться за № 5.
Згідно свідоцтва про право на спадщину від 14.01.1984, виданому Київською нотаріальною конторою 14.01.84 р. 6Н-553 на 1/2 частину, спадкоємцем ОСОБА_17 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 є ОСОБА_18 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 . Спадкове майно складається з частини житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі договору купівлі-продажу.
Рішенням № 1194 виконавчого Комітету Кагановичської районної Ради депутатів трудящих від 16.04.1954 нарсуд 3-ї дільниці Залізничного району м. Києва № 1-49 конфіскував на користь держави половину будинку, який належав засудженому ОСОБА_11 АДРЕСА_9 та передано на баланс РЖУ Кагановичського району половину будинку вартістю 10000 крб.
Згідно довідки-характеристики на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване в бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим № 12666 належить ОСОБА_19 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Другою Київською державною нотаріальною конторою 14.05.1999 № 8-2937. Разом з цим, зазначено, що частина в бюро не зареєстрована.
Як вбачається із вказаної інвентаризаційної справи, частина житлового будинку АДРЕСА_1 належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_19 , а після його смерті спадкоємниці ОСОБА_20 .
22.05.2016 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» ЖЕК-103 направила лист начальнику міського бюро інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна з проханням видати технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_10 в зв'язку з приватизацією за рахунок наймача ОСОБА_1 .
За нормою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Спадкуванням за ст. 1216 ЦК України, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
Згідно ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).
За статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Метою заявниці при зверненні до суду є подальше оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкодавець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем: копія рішення суду, що набрало законної сили , про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини».
Беручи до уваги висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16.01.2019 № 2-390/2006, відповідачем по даній справі була залучена Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, на якого покладено обов'язок щодо подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою та у разі її задоволення - прийняття у власність нерухомого майна спадкодавця.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст. 1296 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч. 1 ст. 1268 ЦК України, стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 у справі «Пайн Веллі Девелопментс ЛТД» та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно, в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.
Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазур О.Ю. від 11.08.2016 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв'язку з ненаданням документа, що посвідчує право власності померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок.
Разом з цим, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо факту прийняття спадщини бабусі позивача ОСОБА_2 після ОСОБА_8 . Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 не належала до кола спадкоємців ОСОБА_8 , тобто ОСОБА_2 не могла прийняти спадщину після смерті ОСОБА_8 .
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазур Оксана Юріївна про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Мазур