Справа № 708/684/24
Провадження № 2/708/281/24
22 серпня 2024 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А.О., розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та
ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ» через свою представницю - адвоката Городніщеву Є.О. звернулось до суду із позовомдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 79 700,00 грн. В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 12.12.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір № 6177693 про надання споживчого кредиту. Згідно умов укладеного договору відповідачка отримала кредит в сумі 20 000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом кожні 30 днів. Кредитні кошти на виконання умов договору були зараховані на картковий рахунок ОСОБА_1
27.11.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ» був укладений договір факторингу № 27.11/23-Ф, за яким первісний кредитор передав новому кредитору ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ» за плату належні йому права вимоги до відповідачки в сумі55 820,00 грн, з яких 20000,00 грн сума кредиту та 35 820,00 грн сума процентів за користування кредитом. Всупереч умовам кредитного договору відповідачка не виконала своїх зобов'язання за ним та після відступлення права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ» не здійснювала погашення заборгованості. Станом на момент звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 20 000,00 грн тіла кредиту, 35 820,00 нарахованих процентів та нарахованих позивачем процентів за 60 календарних днів 23 880,00 грн., а всього 79 700,00 грн. Оскільки відповідачка взяті на себе кредитні зобов'язання не виконує, позивач звернувся до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 25.06.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, постановлено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.06.2024 задоволено клопотання представниці позивача про витребування доказів, а саме доказів належності ОСОБА_1 карткового рахунку та доказів на підтвердження отримання нею кредитних грошових коштів. Витребувані докази надані суду у визначений ухвалою строк.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
За таких обставин суд проводить розгляд даної справи на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За таких обставин суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд враховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).
Судом встановлено, що 12.12.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 6177693. Вказаний договір укладений сторонами в електронній формі, з боку позичальника підписання було здійснено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А425835, що було здійснено нею 12.12.2022 о 16:36:20.
Відповідно до умов вказаного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 20000,00 грн зі сплатою 1,99 відсотків в день у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. договору, з можливістю застосування пільгової процентної ставки в розмірі 1,692 відсотка в день. Строк кредиту, визначений сторонами у п. 1.4. договору, становить 360 днів(а.с.23 - 33).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника грошових коштів у сумі 20 000,00 грн, на підтвердження чого позивачем надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 06.12.2023 за вих. № 20231206-1, відповідно до якого 12.12.2022 о 16:37:09 успішно перераховані кошти на платіжну картку, маска карти НОМЕР_1 (а.с. 133 - 136). Також факт отримання ОСОБА_1 кредитних грошових коштів підтверджено отриманими на виконання ухвали суду від 25.06.2024 доказами, з яких судом встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 12.12.2022 на вказаний картковий рахунок надходили грошові кошти у сумі 20 000,00 грн (а.с.160).
Відповідачка ОСОБА_2 не надала своєчасно ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Умовами укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 договору передбачено, що загальний строк кредитування становить 360 днів (п.п. 1.4 договору).
На визначений сторонами строк кредитування, виходячи з умов договору від 12.12.2022 та паспорта споживчого кредиту, вбачається, що знижена процентна ставка в розмірі 1,692 % в день підлягала застосуванню до 11.01.2023, стандартна процента ставка визначена сторонами становить 1,99 % за кожен день строку користування кредитом.
Таким чином загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за несплаченими відсотками відповідає наданим суду розрахункам та становить 59 700,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
З аналізу статті 1078 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
27 листопада 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладений договір факторингу № 27.11/23-Ф, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило за плату ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Витягом з реєстру боржників та платіжними документами суду підтверджено факт набуття позивачем права вимоги поверхня боргу до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 6177693 від 12.12.2022. Розмір заборгованості станом на момент укладення договору факторингу становив 20 000,00 грн за основною сумою та 35 820,00 грн заборгованості за відсотками, загалом 55 820,00 грн (а.с. 59 - 79, 92 - 94).
Оскільки на момент укладення договору факторингу строк кредитного договору не сплив, у свою чергу відповідачка жодних платежів у рахунок погашення боргу після відступлення права вимоги не здійснювала, що підтверджено наявними у справі письмові доказами, після закінчення строку дії кредитного договору загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» склав 79 700,00 грн, до якої входить 20 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 59 700,00 грн заборгованості за процентами.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що після укладення кредитного договору первісний кредитор належним чином та в повному обсязі виконав усі взяті на себе зобов'язання. Натомість відповідачка ОСОБА_1 зобов'язання за договором у частині повернення кредитних коштів та процентів за користування ними порушила, що мало наслідком порушення прав кредитора за договором. Після відступлення права вимоги на підстави договору факторингу право вимоги набув позивач у справі, відповідно наразі позивач має порушене право, яке підлягає судовому захисту. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до задоволення.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд ураховує наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
За таких обставин, оскільки позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за наслідками розгляду справи судом задоволені повністю, стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача також підлягають понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, а всього 12 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16. 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування" ст. ст. 4, 5, 10-12, 13, 76-84, 89, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ» заборгованість за кредитним договором № 6177693 від 12.12.2022 по сплаті тіла кредиту в сумі 20 000,00 грн, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 59 700,00 грн, а всього 79 700,00 грн (сімдесят дев'ять тисяч сімсот гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, а всього 12 422,40 грн (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасники та їх адреси:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ» (код ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2);
Представниця позивача: адвокат Городніщева Єлизавета Олегівна (РНОКПП: НОМЕР_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/3145, видане 18.05.2023 Радою адвокатів Закарпатської області, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_1 );
Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , прож.: АДРЕСА_2 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ