Справа № 708/877/24
Номер провадження № 3/708/460/24
22 серпня 2024 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , місце праці невідоме, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушеннясерії ААД № 348354 від 30.07.2024 року за те, що він 30 липня 2024 року о 02 год. 27 хв.у м.Чигирин Черкаської області по вул.Грушевського керував автомобілем NISSAN MAXIMA, д/н НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку як за допомогою приладу алкотестера, так і в медичному закладі відмовився відповідно до положень ст. 266 КУпАП, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 , будучи в законному порядку повідомлений про час та місце розгляду справи як по місцю проживання так і по місцю реєстрації, в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки.
А Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Але ОСОБА_1 з часу надходження матеріалів до суду розглядом справи не цікавився, клопотань про ознайомлення зі справою не подавав.
Так, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Виходячи з цього, судом докладено всіх розумних зусиль та вичерпано передбачені законом засоби для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, а тому вважаю необхідним розглянути справу без його участі за наявними у справі доказами, беручи при цьому до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене зокрема ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до таких висновків.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя з'ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом'якшуючі та обтяжуючі провину обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 348354 від 30.07.2024 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, але від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився відповідно до положень ст. 266 КУпАП, при цьому від дачі пояснення до зазначеного протоколу та від отримання його копії останній теж відмовився.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з даними Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.07.2024 року ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, про що є відповідна відмітка.
Підставою для зупинки ОСОБА_1 слугувало керування останнім транспортним засобом та не увімкнення показчика повороту при зміні напрямку руху, який не був пристебнутий ременем безпеки, а також відсутність у нього водійського посвідчення відповідної категорії, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 912464 від 30.07.2024 року про притягнення водія до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122, ч. , ч. 2 ст. 126, ч.5 ст.121, ст. 36 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 оскаржено не було, доказів протилежного суду не надано.
З оглянутого в судовому засіданні диску з відеофіксацією подій, що відбулися 30.07.2024 року, зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який був зупинений працівниками поліції. При цьому перебував з очевидними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі. У той же час, жодних зауважень щодо причини його зупинки чи посилань на те, що він не керував автомобілем з вказаного відеозапису не встановлено. З відеозапису також слідує, що водію роз'яснили, що у зв'язку з його відмовою від проходження огляду відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення по ст. 130 КУпАП, роз'яснено його права та під відеозапис також повідомлено, що справа розглядатиметься в Чигиринському районному суді Черкаської області.
За таких обставин, суддя приходить до обгрунтованого висновку про те, що працівники поліції діяли в межах своїх повноважень і процедура направлення водія для огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не порушена.
Згідно з даними довідки Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області від 30 липня 2024 року відповідно до "Інформаційного порталу Національної поліції України" ОСОБА_1 посвідчення водія щодо права керування транспортними засобами Головним сервісним центром МВС України не видавалось.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності шляхом повного і всебічного їх дослідження, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність по ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вище проведений аналіз доказів, суддя вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, не вбачаючи підстав для застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді позбавлення спеціального права, оскільки ОСОБА_1 , згідно з даними довідки ВПД № 2 Черкаського РУП від 30.07.2024 року посвідчення водія не отримував, а отже є іншою особою, яка вчинила вказане правопорушення і до нього не може бути застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення спеціального права.
Також відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн., підстав для звільнення від його сплати судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черкаській області/Черкаська область/21081300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37930566, рахунок: UA918999980313030149000023001) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк одержувача: казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37993783, рахунок: UA908999980313111256000026001) судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить шістсот п'ять гривень 60 коп.
Роз'яснити, що:
- штраф має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про його призначення, а в разі її оскарження не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП);
- в разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про призначення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом;
- в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень;
- розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).
Штраф, призначений за скоєння адміністративного правопорушення, вноситься до установи банку України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя О.Г. Івахненко