Справа № 456/5394/23
Провадження № 6/456/93/2024
іменем України
25 липня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду,
Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Усенко А.В. просить відстрочити виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.12.2023 в справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви покликався на те, що Стрийським міськрайонним судом Львівської області 28.12.2023 ухвалено рішення в справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі якого після набрання ним законної сили судом був виданий виконавчий лист, який направлений у виконавчу службу до виконання. Однак ОСОБА_1 , яка перебувала на повному утриманні свого чоловіка солдата ОСОБА_2 , знаходиться в скрутному фінансовому становищі, оскільки її чоловік був визнаний зниклим безвісти 29.04.2024 на підставі сповіщення сім?ї (близьких родичів) зниклих безвісти (полоненого) № 4338 від 08.05.2024. Відтак є обставини, внаслідок яких відповідачка не може виконати рішення суду, а тому його виконання необхідно відстрочити.
Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Усенко А.В. в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його та заявниці відсутності.
Представник стягувача АТ «Сенс Банк» в судове засідання не прибув, що за ч. 2 ст. 435 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників судового процесу в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, а тому суд вважає за можливе вирішити це питання за відсутності учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши клопотання представника заявниці, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.12.2023 у справі № 456/5394/23 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 38033,49 грн заборгованості за кредитним договором та 2684,00 грн судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , залишено без задоволення. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2023 року залишено без змін.
Рішення в касаційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 18.04.2024.
17.05.2024 представнику АТ «Сенс Банк» на його заяву направлено виконавчі листи по справі № 456/5394/23, провадження № 2/456/1298/2023 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.
Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочення виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Крім того, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, то суд вважає, що і дані обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим і є тим винятковим випадком, що ускладнює або виключає виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням зазначеного та враховуючи те, що ОСОБА_1 знаходиться в скрутному фінансовому становищі, оскільки її чоловік солдат ОСОБА_2 , на повному утриманні якого вона перебувала, зник безвісти 29.04.2024, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність поблизу населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області, що підтверджується сповіщенням сім?ї (близьких родичів) зниклого безвісти (полоненого) № 4338 від 08.05.2024, умови воєнного стану, суд дійшов висновку, що заява про відстрочення рішення суду є компромісною і такою, що забезпечує дотримання балансу інтересів сторін, і дані обставини, на переконання суду, мають особливий характер.
Разом з тим, щодо строку, на який суд може відстрочити виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.12.2023, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, а тому суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців з дня ухвалення такого рішення, а саме: до 28.12.2024, що не суперечитиме вимогам ст. 435 ЦПК України.
Керуючись ст. 267, 435ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.12.2023 в справі № 456/5394/23 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором строком на 1 (один) рік, тобто до 28 грудня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали складено 16 серпня 2024 року.
Суддя Л.В.Гула