Справа № 456/1886/24
Провадження № 2/456/768/2024
(ЗАОЧНЕ)
01 липня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій сторін.
Позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , зареєстрований 02.08.2019 у Стрийському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 250.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що подружнє життя з відповідачкою не склалося через те, що відповідачка зловживає алкогольними напоями, не ночує вдома та постійно зраджувала позивачу в подружній вірності. Крім того, відповідачка постійно залишала дітей самих без нагляду. Через таку поведінку відповідачки між ними постійно виникали сварки. На даний час вони разом не проживають. Вважає, що за таких обставин подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, адже буде суперечити його інтересам, а тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідачка не скористалася правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04 квітня 2024 року головуючим у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 9/
На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідачки 08 квітня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру отримано відповідь про зареєстроване місце проживання відповідачки /а.с. 10/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.05.2024. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 11/.
Ухвалою від 03.05.2024 справу розглядом відкладено на 06.06.2024 у зв'язку з неявкою відповідачки /а.с. 15/.
Ухвалою від 06.06.2024 справу розглядом відкладено на 01.07.2024 у зв'язку з неявкою відповідачки /а.с. 19/.
Розгляд справи по суті відбувся 01.07.2024 без участі сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду повторно не з'явилася, про причину неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за її відсутності на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідачки не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 02.08.2019 у Стрийському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 250, сторони зареєстрували шлюб /а.с. 4/.
Також судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.03.2023 /а.с. 5/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачкою, наявності у сторін малолітньої дитини, що унеможливлює розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року в справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 51 Конституції України та ч. 1 статті 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що сім'я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як сторони тривалий час не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, оскільки їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім'ї та збереження шлюбу.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд дійшов висновку, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивача та їх малолітньої дитини, оскільки її повноцінний розвиток і виховання у сім'ї, де відсутнє взаєморозуміння, є неможливим, а тому позов підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов'язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
А тому судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем на його вимогу.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 01.07.2024, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 01.07.2024, а датою складення повного тексту судового рішення 11.07.2024.
Керуючись ст. 110, 112 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 02.08.2019 у Стрийському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 250, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 22.09.2023; РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 11.07.2024.
Суддя Л.В.Гула