Єдиний унікальний номер 448/1506/24
Провадження № 1-кп/448/219/24
Іменем України
22.08.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування 20.07.2024р. за № 12024142230000260, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краматорськ, Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень - кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини вчинення кримінальних проступків, які не оспорюються учасниками судового провадження:
ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що він на початку липня 2024 року, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, який Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 №3984-ІX, продовжено з 05 год. 30 хв. 14.05.2024 строком на 90 діб, а також мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень-щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою подальшого особистого використання документа, під час перетину державного кордону України, а саме отримання права на виїзд за межі території України та звільнення від обов'язку мобілізації на службу до Збройних Сил України, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись прямим умислом на підроблення офіційних документів - тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії, використовуючи реквізити « ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_1 » за допомогою відповідної комп'ютерної техніки та інших засобів, умисно підробив офіційні документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.05.2024 видане ІНФОРМАЦІЯ_3 на його ім'я, внісши до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії № НОМЕР_2 від 23.05.2024 завідомо недостовірні відомості щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 13 Б, 38 А, ІНФОРМАЦІЯ_4 від 2008р., проставив печатку із написом « ІНФОРМАЦІЯ_5 , код НОМЕР_1 », штамп із написом «Взято па військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 », із рукописним написом « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». штамп із написом «Знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 », із рукописним написом « ІНФОРМАЦІЯ_7 », вклеїв свою фотокартку з метою ідентифікації особи та проставив підпис посадової особи, а також довідку військово-лікарської комісії №08/1726 від 21.05.2024 видану на його ім'я, внісши до довідки військово-лікарської комісії №08/1726 від 21.05.2024 завідомо недостовірні відомості щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку па підставі ст. 13 Б, 38 Л, 39 В, графи II розладу хвороб наказу МОУ №402 від 14.08.2008, проставив печатку із написом « ІНФОРМАЦІЯ_5 , код НОМЕР_1 », печатку із надписом « ІНФОРМАЦІЯ_8 », печатку із надписом «Україна. Невропатолог Сулім ОСОБА_4 », та проставив підписи посадових осіб, тим самим підробив документи, що надають право виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану, що відповідно документально підтверджено.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, - підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання.
В подальшому, 19 липня 2024 року близько 20 год. 20 хв. ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом на використання завідомо підроблених документів, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.05.2024 та довідка військово-лікарської комісії №08/1726 від 21.05,2024, видані на його ім'я, є підробленими та містять завідомо недостовірні відомості, щодо визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 13 Б, 38 А, 39 В, графи II розладу хвороб наказу МОУ №402 від 14.08.2008, що в свою чергу надає право у період дії воєнного стану на виїзд за межі України, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску «Мостиська», що розташований в АДРЕСА_3 використав вищевказані завідомо підроблені документи, шляхом їх пред'явлення та надання інспектору ДПС України ОСОБА_5 , з метою подальшого перетину державного кордону України.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.358 КК України, - використання завідомо підробленого документа.
Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , подану в порядку ч.2 ст.302 КПК України щодо визнання свої винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка написана обвинуваченим у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_6 у вищевказаній заяві засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості підозрюваним ОСОБА_3 , підтверджено його згоду із встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Як вбачається з наданих матеріалів досудового розслідування, до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальними проступками.
На підставі ст.ст.302, 381, 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Так, за результатами спрощеного провадження судом досліджено, що встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, останній беззаперечно визнав свою вину і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а тому суд вважає їх доведеними.
Отже, саме з підстав вищевикладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, а саме в підроблені офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання, а також у використанні завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України є кримінальними проступками.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.66 КК України судом визнається: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Судом також враховується характер і ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а також те, що після вчинених кримінальних правопорушень здійснив перерахунок коштів в сумі п'ять тисяч гривень на благодійну допомогу, його (обвинуваченого) стан здоров'я - на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває; його сімейний та матеріальний стан - одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , непрацюючий, його роль у скоєних кримінальних правопорушеннях та поведінку до і після вчинення таких - обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчинених кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, суд при призначенні покарання також виходить із встановленої ст.50 КК України його мети - не тільки кари, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.1 та ч.4 ст.358 КК України.
Саме такий вид покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
З урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, - обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено кримінальні проступки, та майнового стану, судом, у відповідності до вимог ч.2 ст.53 КК України, визначається розмір призначеного покарання за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, а за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити відповідно до правил, передбачених ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов по справі не заявлено, процесуальні витрати в межах кримінального провадження відсутні.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 23.07.2024 року накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.05.2024 року та довідку ВЛК №08/1726 від 21.05.2024 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 на установчі дані ОСОБА_3 .
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту з вищезазначеного майна, оскільки на даний час обставини, які були підставою накладення арешту на вказане майно,- відсутні.
Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне речові докази, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.05.2024 року та довідку ВЛК №08/1726 від 21.05.2024 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 на установчі дані ОСОБА_3 - слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 23.07.2024 року на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.05.2024 року та довідку ВЛК №08/1726 від 21.05.2024 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 на установчі дані ОСОБА_3 - скасувати.
Речові докази, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 23.05.2024 року та довідку ВЛК №08/1726 від 21.05.2024 року, виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 на установчі дані ОСОБА_3 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_3 - не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду відповідно до ч.1 ст.394 КПК України, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1