Справа №442/5183/24
Провадження №2/442/1305/2024
22 серпня 2024 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судд Гарасимків Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ванджурак Роман Васильович до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ванджурак Роман Васильовичзвернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позову посилається на те, що 19 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого позивач надав відповідачу в борг грошові кошти в сумі 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) строком на 6 місяців.
На підтвердження отриманих коштів та взятих на себе зобов'язань за договором позики, цього ж дня, 19 вересня 2023 року, відповідач власноруч написав відповідну розписку, в якій зобов'язався повернути кошти своєчасно в повному обсязі, а у разі неповернення в зазначений термін - сплатити пеню в розмірі 1% від позиченої суми за кожен тиждень прострочення виплати.
Починаючи з березня 2024 року, тобто після сплину шестимісячного терміну, позивач шляхом телефонних дзвінків та повідомлень в застосунок «Vibег» неодноразово просив відповідача добровільно повернути борг й тим самим виконати взяті на себе зобов'язання, але такі вимоги залишилися й досі не виконані.
Окрім того, представником позивача - адвокатом Ванджураком Р.В., 03 квітня 2024 року було направлено відповідачу вимогу про повернення позики, але станом на день подачі цього позову, вона жодним чином не виконана й навіть відповідь на неї не надійшла, а відтак - взяті на себе зобов'язання за договором позики відповідачем не виконано, борг позивачу не повернуто. Відповідачем порушено його права й у нього відсутні інші способи їх захисту, окрім як звертатися з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, ухвалу про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні було надіслано за адресою реєстрації останнього ( рекомендоване повідомлення міститься в матеріалах справи), відтак суд знаходить можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями встановленими гл. ІІ «Заочний розгляд справи» ЦПК України, при цьому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як вбачається з матеріалів справи, то згідно Розписки від 19.09.2023р., ОСОБА_2 одержав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 68 000 грн. для власних потреб, зобов'язувався повернути кошти своєчасно в повному обсязі до 19 березня 2024р., у разі неповернення в дотриманому терміні зобов'язується виплатити пеню в розмірі 1% від запозиченої суми за кожен тиждень прострочення виплати.
Даний факт також підтверджується і копією Договору позики від 19.09.2023р.
Згідно вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
В судовому засіданні не оспорюється той факт, що розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей (Правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № б-бЗцсІЗ, яка відповідно до ст.360-7 ІІПК України є обов'язковою для усіх судів). Крім того, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до положень ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, а відтак встановлений законом розмір процентів на рівні облікової ставки НБУ являються процентами, що підлягають сплаті за користування сумою позики, а не санкцією за порушення грошового зобов'язання, в даному випадку за несвоєчасне повернення позики.
Згідно правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 02.09.2015р. у справі №6-369цс15«Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві».
Стаття 526 ЦК України встановлює загальні умови виконання зобов'язань та закріплює основний принцип виконання зобов'язань - принцип належного виконання, що стосується як суб'єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання (статті 527-545 ЦК України), а тому належне виконання зобов'язання - це передусім виконання його відповідно до умов договору і вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина перша статті 510 ЦК України визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.У частині першій статті 527 ЦК України сформульовано загальне правило, відповідно до якого боржник зобов'язаний особисто виконати зобов'язання, а інша сторона (кредитор) повинна особисто прийняти виконання, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання, в розумінні ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).
На підставі ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику, а тому договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, факт отримання яких посвідчується розпискою.
За змістом частин 1, 2 статті 207 і частини другої статті 1047 ЦК України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг.Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Разом з цим, відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як випливає зі згадуваної розписки від 19 вересня 2023 року, у разі неповернення боргу в узгоджений між сторонами термін, відповідач зобов'язався виплатити пеню в розмірі 1% від запозиченої суми за кожен тиждень простроченої виплати, а тому, оскільки останнім днем повернення боргу було 19 березня 2024 року, станом на день подачі позову минуло 12 тижнів з дня прострочення зобов'язання, 1% від суми позики становить 680,00 грн., то розмір процентів становить 8 160,00 грн. (вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок), а відтак з відповідача слід стягнути грошову суму в 76 160,00 грн. (сімдесят шість тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок), яка складається з суми основного зобов'язання в розмірі 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) та суми заборгованості за відсотками в розмірі 8 160,00 грн. (вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок).
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, а відтак аналізуючи зібрані про справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо та їх достовірність та допустимість, а також достатність та взаємний зв'язок у сукупності встановлені судом обставини свідчать про те, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором позики є підставними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Однак з матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано до суду копії: Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ванджурак Р.В. та копію Ордеру на надання правничої правової допомоги від 02.04.2024р., укладеного між позивачем (замовником) та адвокатським бюро «Адвокатське бюро Романа Ванджурака» (виконавець), однак не додано звіту про фактично надані послуги; акту про надання послуг, підписаного між позивачем та виконавцем, тощо, а відтак в частині стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 280, 284, 354 ЦПК України, ст.ст.1046, 1047, 1048 ЦК України, -
ухвалив :
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) суму грошових коштів у розмірі 76 160,00 грн. (сімдесят шість тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок), з яких 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) основного боргу та 8 160,00 грн. (вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок) заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ,
реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя Гарасимків Л.І.