Справа № 442/6709/24
Провадження № 1-кс/442/1299/2024
21 серпня 2024 року слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі у кримінальному провадженні №№12023141110000170 від 01.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про арешт майна,
Старший слідчий слідчого відділу Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду у межах кримінального провадження №12023141110000170, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України КК України, з клопотанням про арешт майна, обґрунтовуючи наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 з метою збуту наркотичного засобу «Бупренорфін», обіг якого обмежено, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.09.2009, придбавши у невстановленої досудовим слідством особи у невстановлений досудовим розслідування час та місці наркотичний засіб «Бупренорфін», зберігав його у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
У подальшому ОСОБА_5 21.07.2023 приблизно о 16 год 27 хв, перебуваючи в коридорі будівлі АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на незаконний збут наркотичного засобу «Бупренорфін», з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.09.2009, умисно, незаконно збув, а саме, оплатно реалізував особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_6 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «Бупренорфін» загальною масою 0,0318 грама, за що отримав від ОСОБА_6 гроші в сумі 2400 грн.
Крім цього, ОСОБА_5 , з метою збуту наркотичного засобу «Бупренорфін», обіг якого обмежено, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.09.2009, повторно, придбавши у невстановленої досудовим слідством особи у невстановлений досудовим розслідування час та місці наркотичний засіб «Бупренорфін», зберігав його у невстановленому досудовим розслідуванні місці.
У подальшому ОСОБА_5 03.10.2023 приблизно о 14 год 59 хв, перебуваючи в коридорі будівлі АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на повторний незаконний збут наркотичного засобу «Бупренорфін», з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.09.2009, умисно, повторно незаконно збув, а саме оплатно реалізував особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_6 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «Бупренорфін» загальною масою 0,0267 грама, за що отримав від ОСОБА_6 гроші в сумі 2400 грн.
18.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.307 КК України, та обрано запобіжних захід - тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 під страхом покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.307 КК України, у виді конфіскації майна зможе відчужити квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності №2/13, 31.01.2006, та спільно набутий у шлюбі з ОСОБА_10 автомобіль "Nissan Rogue", з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », який зареєстрований на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу між нею та її чоловіком ОСОБА_5 , що може призвести до невиконання завдань кримінального провадження. Просить застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Слідчий у судовому засіданні доповнив, що згідно аналізу договору купівлі-продажу автомобіля встановлено, що фактичним власником транспортного засобу був ОСОБА_5 , оскільки останній за дорученням перереєстрував право власності на свою дружину ОСОБА_10 задля унеможливлення конфіскації даного майна.
Прокурор додатково зазначив, що транспорнтий засіб, на який слідчий просить накласти арешт, є спільною сумісною власністю подружжя ( ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ), оскільки придбаний під час їхнього шлюбу.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилися.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу наступного висновку.
Арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна носить тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У зв'язку з тим, що санкція частини 2 статті 307 Кримінального кодексу України передбачає такий вид покарання як конфіскація майна, пунктом 3 частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України допускається арешт майна підозрюваного з метою забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна у провадженні щодо кримінальних правопорушень, за які може бути застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Як вбачається з інформаційної довідки, сформованої 09.07.2024 за №386047658 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державнго реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником квартири АДРЕСА_2 є ПАТ "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ 00032129, дата державної реєстрації: 18.11.2015, підстава: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 26249906 від 18.11.2015, приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_12 , розмір частки: 1.
Отже, зважаючи на те, що згадане нерухоме майно перебуває у власності банку, відсутні підстави для задоволення клопотання у цій частині.
Також встановлено, що задружиною підозрюваного - ОСОБА_10 зареєстровано право власності на автомобіль "Nissan Rogue", з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 від 21.06.2023.
Згідно договору купівлі-продажу від 21.06.2023 №4642/2023/3990968, вартість автомобіля складала 338 500 (триста тридцять вісім тисяч п'ятсот) гривень, що станом на 21.06.2023 складала 9 258 доларів США, продавцем був ОСОБА_5 , який діяв на підставі доручення ОСОБА_13 .
ОСОБА_5 та ОСОБА_10 перебувають у шлюбі з 19.11.2016, актовий запис №474, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 14.08.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Норми Сімейного кодексу України (ст. ст. 57, 60, 70) встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна.
Так, стаття 57 СК України визначає види майна, які є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема майно, набуте нею, ним до шлюбу.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Враховуючи те, що вищезгаданий автомобіль придбаний під час перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у шлюбі, таке майно не відноситься до речей індивідуального користування та не виключено з цивільного обороту, за відсутності відомостей про поділ майна подружжя зазначене майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та до частки підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосована конфіскація.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого, що є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи вказаної особи, як арешт його майна.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 під страхом покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України, зможе відчужити спільно набутий у шлюбі з ОСОБА_10 автомобіль, 1/2частина якого належить ОСОБА_5 , що призведе до невиконання завдань кримінального провадження, приходжу висновку про необхідність накладення арешту на 1/2 частину транспортного засобу з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Зважаючи на вищенаведене, вказане клопотання слід задоволити частково.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 задоволити частково.
Накласти арешт, шляхом заборони відчуження та розпорядження, на належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частину транспортного засобу «Nissan Rogue», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , набуту ним під час перебування у шлюбі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою зареєстрований вказаний транспортний засіб, залишивши такий у користуванні останньої.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали надіслати, у відповідності до ч. 7 ст. 173 КПК України, слідчому, прокурору не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 22.08.2024.
Слідча суддя ОСОБА_1