Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/3717/24
Провадження №: 1-кс/332/340/24
20 серпня 2024 р. м. Запоріжжя
Слідча суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні внесене в кримінальному провадженні № 12024082030000468 слідчим СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, який має повну середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей немає, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
23 червня 2024 року о 22 годині 21 хвилин ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання - 19 година 10 хвилин 23.06.2024р.,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 345 КК України, -
20.08.2024 року слідчий СВ ВП № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024082030000468, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2024 року, відносно ОСОБА_4 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 345 КК України
Вимоги клопотання обґрунтовані наступним.
Досудовим розслідуванням ОСОБА_4 підозрюється у тому, що 23 червня 2024 року, у невстановлений під час проведення досудового розслідування час, у останнього виник умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, для реалізації якого, ОСОБА_4 попередньо взяв із собою предмет схожий на ручну гранату РГ-42 із запалом ручної гранати типу УЗРГМ, який поклав у праву зовнішню кишеню надітих на ньому шортів та направився до магазину «Мобі-Дік», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього, у цей же день, о 18:53 годині, ОСОБА_4 , достеменно знаючи про те, що на території України діє воєнний стан, реалізуючи свій умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля магазину «Мобі-Дік», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , дістав з кишені надітих на ньому шортів вищевказаний предмет схожий на гранату РГ-42 із запалом ручної гранати типу УЗРГМ, та взявши вказаний предмет у ліву руку зайшов до приміщення вищезазначеного магазину, в якому у цей час знаходився власник магазину ОСОБА_7 та продавець ОСОБА_8 .
Далі, ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний намір, тримаючи у лівій руці предмет схожий на гранату РГ-42, а другою рукою тримаючи кільце запобіжної чеки до запалу ручної гранати типу УЗРГМ, яке було встановлене у вказаний предмет схожий на гранату РГ-42, та погрожуючи таким чином застосуванням насильства вищевказаним особам, шляхом його підриву, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, зажадав надати йому грошові кошти, що знаходились у приміщенні магазину.
Вказані погрози власником магазину ОСОБА_7 , та продавцем ОСОБА_8 , були сприйняті як реальні, після чого, ОСОБА_8 одразу ж дістала із шухляди грошові кошти у розмірі 80000,00 гривень, та передала їх ОСОБА_4 , після отримання яких, останній залишив приміщення магазину.
Таким чином, ОСОБА_4 , заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами у розмірі 80000,00 гривень, чим спричинив ФОП « ОСОБА_7 » матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім цього, ОСОБА_4 , підозрюється у скоєні умисного злочину проти авторитету органів державної влади при наступних обставинах:
Так, 23 червня 2024 року приблизно о 19:08 годин, ОСОБА_4 , знаходячись на проїжджій частині перехрестя вулиць Демократична - Радіаторна в районі будинку №77, побачивши зупинившийся поряд з ним службовий автомобіль патрульної поліції, та співробітників Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України, які вийшли з нього, а саме: поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, капрала поліції ОСОБА_9 , та поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , які були вдягнені у формений одяг та переміщувались за маршрутом патрулювання на службовому автомобілі «Тойота Пріус» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 на синьому фоні і виконували обов'язки по охороні громадського порядку, згідно Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, достовірно знаючи, що останні є співробітниками поліції, тобто працівниками правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на погрозу вбивством щодо працівників правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, діючи умисно, дістав з кишені надітих на ньому шортів предмет схожий на гранату РГ-42 на якому мався запал ручної гранати типу УЗРГМ, та тримаючи предмет схожий на гранату РГ-42 в одній руці, іншою рукою витягнув з предмета схожого на підривач ручної гранати типу УЗРГМ кільце запобіжної чеки, та декілька разів замахнувся вказаним предметом схожим на гранату РГ-42 в бік працівників поліції, імітуючи таким чином використання гранати відносно співробітників поліції.
В подальшому, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_4 , співробітники поліції, неодноразово висунули останньому законну вимогу припинити вчинення вказаних протиправних дій, та покласти наявні у нього заборонені законом предмети на землю, що ОСОБА_4 , в подальшому виконав.
Посилаючись на те, що строк застосовного до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 21.08.2024, на даний час не зменшилися ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, а саме ризики: переховування від суду, вчинення незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, які враховувалися при застосуванні підозрюваному такого виду запобіжного заходу, не зникли, не зменшилися та є наявними, і застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою на строк досудового розслідування , а саме до 24.09.2024.
У судовому засіданні прокурор просив клопотання слідчого задовольнити та стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, які передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечуючи проти продовження строку тримання під вартою, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на те, що жоден із наведених прокурором ризиків, не підтверджений належними та допустимими доказами. Так, протягом перебування в умовах слідчого ізолятора та за наявності можливості здійснювати телефонні дзвінки, підозрюваний жодного разу не телефонував ні потерпілим, ні свідкам. Також не підтверджена можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, адже ОСОБА_4 раніше не судимий. Іншим чином перешкодити у встановленні істини у справі також не може, адже у справі залишилось дочекатися висновку експерта, тим більше обґрунтованість підозри стороною захисту не спростовується. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я підозрюваного, який страждає на ряд захворювань ЦНС та неможливістю забезпечити йому належне лікування, просить застосувати цілодобовий домашній арешт із покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі, із постійним носінням електронного браслету.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку адвоката.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про заміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, ознайомившись з доводами, що викладені в заявленому слідчим клопотанні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог цих норм у сукупності з положеннями ст. 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 23.06.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 263 КК України (кримінальне провадження № 12024082030000468).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 23.06.2024 року, ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення о 19 год. 10 хв.
24.06.2024 року слідчим СВ ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 345 КК України.
25.06.2024 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали слідчого судді по 21.08.2024 року (включно).
19.08.2024 року керівником Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024082030000468 від 23.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 345 КК України, продовжено до 3 місяців, тобто до 24.09.2024 року.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 345 КК України, на думку слідчої судді, підтверджується:
1) протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від гр. ОСОБА_7 ;
2) протоколом огляду місця події, а саме приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 ;
3) протоколом огляду місця події, а саме: відкритої ділянки місцевості розташованій на проїжджій частині перехрестя вулиць Демократична - Радіаторна, в районі будинку 77 у м.Запоріжжі;
4) Протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
5) Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
6) протоколом огляду від 24.06.2024;
7) речовими доказами: ніж та чохол, корпус гранати РГ-42; підривач ручної гранати типу УЗРГМ, грошові кошти у розмірі 80 000 гривень;
8) протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
9) протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_9 ;
10) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
11) протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_10 ;
12) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ;
13) іншими матеріалами кримінального провадження.
Прокурор в обґрунтування клопотання слідчого під час судового засідання, враховуючи матеріали, надані до клопотання, довів наявність фактів та інформації, зміст яких переконав слідчу суддю у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, зазначене у клопотанні слідчого.
Крім того, обґрунтованість підозри стороною захисту не оспорюється.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, а також інші обставини зазначені в законі.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На цей час наявні підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді саме тримання під вартою, оскільки продовжують існувати обставини, що дають можливість стверджувати про наявність ризиків, що передбачені п. 1,3,5, ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме - злочини, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 згідно ч. 4 ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк більше десяти років.
Крім того, підозрюваний офіційно не працевлаштований, підтвердження отримання ним будь-яких виплат суду не надано, тому з урахуванням тяжкості можливого покарання, у суду є підстави вважати, що підозрюваний може вжити заходів, щоб уникнути відповідальності або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Тому, слідча суддя вважає, що тяжкість злочину, у якому підозрюють ОСОБА_4 не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім іншого, підозрюваний матиме реальну можливість незаконно впливати на потерпілих і свідків у даному кримінальному провадженні, а також членів їх сімей, у тому числі й шляхом погроз застосування насильства, а також, безпосереднього його застосування, очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового, що підтверджує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слід врахувати те, що ОСОБА_4 після вчинення особливо тяжкого злочину, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, суспільно-небезпечним способом зі спробою використання вибухового предмета від якого могло загинути та постраждати багато людей, коли його виявили працівники поліції, знову вчинив злочин, та став відкрито погрожувати працівникам правоохоронного органу, що ставило під загрозу їх життя та здоров'я, що вказує на те, що він може продовжувати вчиняти інші аналогічні злочини, у яких останній підозрюється, що в сукупності свідчить про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчою суддею також враховується, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, його вік та стан здоров'я, наявність інвалідності.
За сукупності таких обставин, приймаючи до уваги запровадження в Україні військового стану, слідча суддя вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України та його належну процесуальну поведінку.
При постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , слідча суддя, враховує, що під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею було визначено розмір застави, тому, щоб не погіршувати становище підозрюваного, вважає за необхідне залишити без змін визначений розмір застави та залишити обов'язки, визначені з метою виконання запобіжного заходу у вигляді застави, у разі внесення такої суми.
Також судом враховані обставини, які перешкодили завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу, а саме те, що на даний час не отримані результати амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
Щодо посилання захисника на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_4 , через який просить змінити запобіжний захід на більш м'який, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу X Наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» від 14.06.2019 року № 1769/5, надання ув'язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», статей 8, 107, 116 КВК, Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року №1348/5/572.
Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу X зазначеного Наказу, у СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
Суд зазначає, що надання медичної допомоги, особам взятим під варту здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.02.2012 №239/5/104, відповідно до якого, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного перелік та керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
В свою чергу суд зазначає про те, що суду не надано доказів погіршення стану здоров'я, або ненадання необхідного лікування, що на теперішній час унеможливлює перебування ОСОБА_4 під вартою.
Оцінивши в сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, слідча суддя вважає за доцільне клопотання слідчого задовольнити та продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, відповідно, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 186, 193-194, 196, 197, 199 КПК України,
У клопотанні захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме по 23.09.2024 включно, з утриманням його в Державній установі «Запорізькій слідчий ізолятор».
Залишити без змін встановлений розмір застави в розмірі 730000 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти під заставу, покласти на нього наступні обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів зі дня її оголошення, а особами, які перебувають під вартою, протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали виготовлено 21.08.2024 р.
Слідча суддя ОСОБА_1