Справа № 331/4594/24
Провадження № 2/331/2259/2024
14 серпня 2024 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначив, що 27.09.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Від зазначеного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя між сторонами не склалося, відновити подружні стосунки неможливо, в родині втрачено почуття любові та довіри. Станом на теперішній час, укладений шлюб носить виключно формальний характер, а тому збереження шлюбу буде суперечити їх спільним інтересам. Відповідач проживає окремо від дітей, утримання їм у добровільному порядку не надає. У зв'язку із відвідуванням дітей навчальних закладів та секцій, постійним їх розвитком та збільшенням потреб, вони потребують додаткових витрат на їх утримання. Позивач не може у самостійному порядку задовольняти потреби дітей у повному обсязі, а тому постає питання про стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 31.07.2024 року у вказаній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не надала, у зв'язку з чим на підставі ч.2 ст. 223, ч.1 ст. 280 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 27 вересня 2013 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1030, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, серії НОМЕР_1 від 19.09.2017 року.
Від даного шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.01.2015 року, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 19.08.2019 року.
Відповідно до довідки, виданої директором Запорізької гімназії № 98 Запорізької міської ради Закутною І. № 02.01-24/120 від 07.06.2024 р., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається в Запорізькій гімназії № 98 Запорізької міської ради з 2021 року, протягом періоду навчання питаннями освіти ОСОБА_6 займався її батько, який постійно відвідував батьківські збори, реалізовував настанови вчителів щодо засвоєння донькою навчальної програми та формування світогляду. Мати дитини не бере участі в освітньому процесі доньки, до закладу освіти не звертається, збори та спілкування онлайн в месенджерах з вчителями закладу та іншими батьками не здійснює.
Згідно із довідкою, виданою керівником відокремленого підрозділу ГО «Федерація НТЛ України» у м. Запоріжжя Колесником Р. № 129 від 08.06.2024 р., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є членом відокремленого підрозділу ГО «Федерація НТЛ України» у м. Запоріжжя. Оплату за заняття здійснює батько дитини, ОСОБА_1 . Мати дитини на її заняттях не з'являлася, до тренерів не зверталася.
Відповідно до довідки керівника Центру розвитку дитини «Jani Kids» ОСОБА_7 № 27/7-11 від 10.06.2024 р., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує центр розвитку «Jani Kids» з 01.10.2023 р. по теперішній час. ОСОБА_5 кожного разу до центру приводить його батько - ОСОБА_8 та по завершенню часу забирає його також він. Батько постійно цікавиться успіхами сина, віддає належну увагу його рівню розвитку, дотримується порад педагогів-вихователів. Матір дитини у центру розвитку «Jani Kids» не з'являлася, бесід з вихователями не відвідувала. Усе спілкування представників закладу стосовно ОСОБА_5 здійснюється виключно з батьком.
Сумісне життя між сторонами не склалося, шлюбні відносини припинені. Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є втрата почуття любові, а також відсутність взаєморозуміння.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторонаповинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Напідставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 65 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно зі ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Враховуючи, що шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть сумісного господарства, позивач не бажає зберегти шлюб та сім'ю, відповідач відзив на позов не надала, тому суд вважає за можливе позов в цій частині задовольнити, шлюб розірвати, що не суперечить ст.110, 112 СК України.
Крім того, як визначено ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з ст. 180 СК України на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Мати і батько, відповідно до приписів частини 1 статті 141 СК України, мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Зі змісту частини 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Водночас, законом не передбачено стягнення аліментів на двох дітей в окремому розмірі на кожну дитину, оскільки вимогами частини 2 та 3 статті 183 СК України чітко визначено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відтак, позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі по 1/4 частці на кожну дитину не відповідають вимогам ч. 2 ст. 183 СК України, тому суд дійшов висновку про необхідність визначення єдиної частки заробітку (доходу) відповідача на утримання дітей, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Крім того, позивач у позовній заяві не обґрунтував визначений ним до стягнення розмір аліментів у розмірі по 1/4 частці на кожну дитину, що у сукупності становить 1/2 частки (1/4 + 1/4) частки від доходів відповідача, зокрема факт понесення ним витрат на утримання дітей та необхідність стягнення аліментів на доньку та сина у заявленому ним розмірі.
Суд враховує те, що відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу малолітнім дітям. Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, незадовільний стан здоров'я або будь-яких доказів на спростування доводів позивача в частині стягнення з неї аліментів суду надано не було.
Таким чином, при визначенні розміру аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості, та враховує, що суми в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача буде достатньо для належного утримання та розвитку спільних дітей сторін, так як обов'язок по їх утриманню покладається на обох батьків, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.110, 112 СК України; ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 27 вересня 2013 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1030.
Прізвища сторін після реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.07.2024 року і до досягнення їх повноліття відповідно.
Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька