Справа № 751/3858/24 Головуючий у 1 інстанції Павлов В. Г.
Провадження № 33/4823/616/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
22 серпня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Підмогильної Я.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Підмогильної Я.Я. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча по АДРЕСА_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Місцевим судом установлено, що 20.04.2024 р. о 01:15 год в м. Чернігові по вул. Тероборони, 2-В водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «HYNDAI VENUE», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком КНП «ЧОПНЛ» № 324 від 20.04.2024, чим порушила вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Вказує на скрутний сімейний стан, оскільки у зв'язку із віддаленістю та неможливим самостійним пересуванням батька ОСОБА_1 є необхідність доставляти його до лікарні, а позбавлення права керування транспортним засобом може призвести до значного погіршення його здоров'я, адже після загибелі її брата вона їздить з м. Києва до батьків. Звертає увагу, що ОСОБА_1 у колективі чудово себе зарекомендувала, до відповідальності не притягувалася, факт вживання алкогольних напоїв місця не мав. На думку захисту, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття, позитивна характеристика за місцем роботи, те, що вона є єдиною дитиною-годувальником своїх батьків-пенсіонерів, які проживають у с. Виблі Чернігівського району, та постійно потребують допомоги і догляду, а тому право керувати транспортним засобом є необхідністю для забезпечення лікування та догляду за батьками. Вказує, що ОСОБА_1 не було роз'яснено права та обов'язки, чим було порушено право на захист. Наголошує на відсутності у матеріалах справи інформації щодо відсторонення ОСОБА_1 від права керування. На думку апелянта, судом не спростовані всі доводи на захист ОСОБА_1 та не усунені всі сумніви у її винуватості.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити з викладених в ній підстав.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п. 6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції…. установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 708478 від 20.04.2024 року ОСОБА_1 від підпису у протоколі та надання пояснень відмовилася. (а.с. 3).
Згідно із Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, та за допомогою приладу “ALCOTEST 7510”, результат огляду становить 1,02 проміле, з результатом не згодна (а.с. 6).
Відповідно до роздруківки результату тесту, виконаного технічним приладом “ALCOTEST 7510”, у ОСОБА_1 було встановлено алкогольне сп'яніння з показником 1,02 %о (а.с. 7).
Згідно пунктів 16, 20, 22 розділу третього Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 р. № 1452/735, єдиним документом, який складається за результатами огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я і таким, що підтверджує перебування водія транспортного засобу в тверезому стані або в стані алкогольного сп'яніння є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до наявного у матеріалах справи Висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 325 від 20.04.2024 року, виданого лікарем КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», ОСОБА_1 20.04.2024 року о 01:45 год перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно даного висновку, ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами огляду відмовилася (а.с. 8).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
На відеозаписі події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Із цього відеозапису видно, як було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , причиною зупинки був рух автомобіля у комендантську годину. На запитання поліцейського чи вживала водій алкогольні напої, оскільки відчутний запах алкоголю з ротової порожнини, остання відповіла, що не вживала. Поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер” або проїхати до лікаря нарколога, на що водій погодилася пройти огляд на місці. Видно, як поліцейський розкупорює мундштук, поліцейський роз'яснює правила продуття приладу та здійснює контрольний забір повітря, ОСОБА_1 здійснює продуття приладу “Драгер”, результат якого становив 1,02 проміле, з результатом водій була не згодна, тому поліцейськими запропоновано проїхати до проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, на що вона погодилася та поліцейськими була доставлена до медичного закладу. У медичному закладі проведено огляд та на запитання лікаря чи вживала вона спиртні напої, водій не заперечувала цього факту, вказуючи, що “сьогодні о 23:00 год випила трішки горілки” Видно, як лікар ознайомлює із змістом Висновку, проте водій висловлювала незгоду щодо результатів. Поліцейський роз'яснює права та обов'язки водію та повідомляє про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 п. 2.9 а) ПДР, ознайомлює із його змістом, повідомляє водія про надання тимчасового дозволу на право керування та доставку водія за місцем її мешкання, проте, водій не виявила бажання слухати та пішла, викликавши заздалегідь тверезого водія.
Отже, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт її керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено права та обов'язки, чим було порушено її право на захист, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, згідно якого водія було ознайомлено з передбаченими ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України правами та обов'язками, водночас апелянтом не наведено, якими правами вона через свою необізнаність не мала змоги скористатися під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказівка у скарзі на відсутність у матеріалах справи інформації щодо відсторонення ОСОБА_1 від права керування також не спростовують факт керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, адже як вбачається з відеозапису поліцейський зобов'язався доставити водія за місцем її мешкання, проте остання по телефону викликала тверезого водія.
Що стосується позитивних характеристик та пом'якшуючих обставин, на які посилається сторона захисту, а також те, що право керувати транспортним засобом є необхідністю для забезпечення лікування та догляду за батьками, то такі були предметом розгляду місцевого суду, та яким надано належної правової оцінки.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП повно дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого обґрунтовано застосував до неї адміністративне стягнення в межах санкції вказаної норми, що відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.
Підстав змінювати постанову суду першої інстанції в частині застосованого до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік на без позбавлення права керування транспортними засобами немає, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною і чітко визначає, що на водіїв накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Апеляційний суд при цьому наголошує, що будь-яке порушення чинних на транспорті правил може призвести до тяжких наслідків, включаючи загибель людей, а керування транспортними засобами в стані сп'яніння украй небезпечне саме внаслідок того, що особа, яка керує транспортним засобом, не може у повній мірі його контролювати.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, стороною захисту не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Підмогильної Я.Я. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай