Справа № 640/23825/20
19 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправним і скасування розпорядження в частині, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. № 1251-р від 31.08.2020 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 " в частині припинення державної служби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Національного антикорупційного бюро України та зобов'язати Національне антикорупційне бюро України працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду в Національному антикорупційному бюро України, що відповідає її спеціальності, фаху і досвіду, з 11.09.2020;
- стягнути з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань середню заробітну плату час вимушеного прогулу, починаючи з 11.09.2020 і до моменту працевлаштування Позивача відповідачем у Національному антикорупційному бюро України у розмірі 24691,48 гривень щомісяця, з урахуванням утриманих податків та зборів;
- стягнути з Національного антикорупційного бюро України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 1 681,60 гривень сплаченого судового збору і 6 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині працевлаштування ОСОБА_1 в Національному антикорупційному бюро України і стягнення середньої заробітної плати за 1 місяць.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2021 позов задоволено частково (п.1). Визнано протиправним і скасовано розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. № 1251-р від 31.08.2020 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 " в частині припинення державної служби ОСОБА_1 з 11.09.2020 (п.2). Визнано протиправною бездіяльність Національного антикорупційного бюро України щодо працевлаштування ОСОБА_1 (п.3). Зобов'язано Національне антикорупційне бюро України працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду в Національному антикорупційному бюро України, що відповідає її спеціальності, фаху і досвіду (п.4). Стягнуто з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за три місяці з дня закінчення строкового договору в розмірі 72 390,93 грн (сімдесят дві тисячі триста дев'яносто гривень 93 коп.) (без відрахування (утримання) податків та обов'язкових платежів) (п.5). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року скасовано в частині пунктів 2 і 4 резолютивної його частини, а саме: " 2. Визнати протиправним і скасувати розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. № 1251-р від 31.08.2020 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 " в частині припинення державної служби ОСОБА_1 з 11.09.2020.". " 4. Зобов'язати Національне антикорупційне бюро України працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду в Національному антикорупційному бюро України, що відповідає її спеціальності, фаху і досвіду.". Прийнято в указаній частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Національне антикорупційне бюро України працевлаштувати ОСОБА_1 в Національному антикорупційному бюро України або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року залишено без змін.
Наказом Національного антикорупційного бюро України від 01.08.2022 №948-Н з метою виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №640/23825/20 призначено ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста Львівського територіального управління НАБУ з 03 серпня 2022 року (а.с.212 т.3).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року заяви Національного антикорупційного бюро України та ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року задоволено. Роз'яснено, що ОСОБА_1 підлягає працевлаштуванню в Національному антикорупційному бюро України або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху з 11 грудня 2020 року.
За наслідками касаційного оскарження вказана ухвала була залишена без змін постановою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року.
18 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо невиконання ним судового рішення про її працевлаштування з 11 грудня 2020 року, у відповідь на яку листом від 17.02.2023 №13-189/5443 Управління внутрішнього контролю НАБУ повідомило, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №640/23825/20, наказом Національного антикорупційного бюро України від 01.08.2022 №948-Н її було працевлаштовано на посаду головного спеціаліста Львівського територіального управління НАБУ з 03 серпня 2022 року (а.с.179 т.3).
Листом від 20.11.2023 №10-188/35670 відповідач повідомв ОСОБА_1 , що оскільки на момент її роз'яснення постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №640/23825/20 була фактично виконаною, тому відсутні підстави для застосування такого роз'яснення вже після виконання постанови. В листі зазначено про відсутність правових підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 щодо працевлаштування в НАБУ або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху з 11.12.2020 (а.с.180 т.3).
01.12.2023 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про виправлення помилки у виконавчому листі, в якій вона просила суд привести у відповідність з вимогами Закону України "Про виконавче провадження" та виправити помилки у виконавчому листі Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 640/23825/20, а саме:
- резолютивну частину виконавчого листа доповнити відомостями про дату, з якої Національне антикорупційне бюро зобов'язане працевлаштувати ОСОБА_1 в Національне антикорупційне бюро України або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху, зазначивши в резолютивній частині виконавчого листа наступне: "Зобов'язано Національне антикорупційне бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 39751280) працевлаштувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в Національному антикорупційному бюро України або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху з 11 грудня 2020 року".
- у графі "строк пред'явлення виконавчого документа до виконання" замінити "строк пред'явлення виконавчого документу до виконання передбачено ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження"" на "строк пред'явлення виконавчого документу до виконання - 3 роки, до 03.02.2025 року"
До вказаної заяви позивачкою додано виконавчий лист №640/23825/20 від 08.06.2022 Окружного адміністративного суду м.Києва щодо зобов'язання НАБУ працевлаштувати ОСОБА_1 в НАБУ або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху.
За наслідком розгляду вказаної заяви, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023, залишеною без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024, заяву позивача про виправлення описки у виконавчому листі задоволено частково. Виправлено помилку у виконавчому листі № 640/23825/20, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 08.06.2022, зазначивши строк пред'явлення виконавчого листа до виконання: "з 02.02.2022 до 02.02.2025". В іншій частині заяви відмовлено.
Позивач звернулась до ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України із заявою від 22.12.2023 про примусове виконання рішення суду, до якої долучила виконавчий лист №640/23825/20 від 08.06.2022 Окружного адміністративного суду м.Києва, в якому було вказано про зобов'язання НАБУ працевлаштувати ОСОБА_1 в НАБУ або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху (а.с.184-185 т.3), без зазначення дати такого працевлаштування.
Постановою державного виконавця від 02.01.2024 ВП НОМЕР_2 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа (а.с.186 т.3).
На підставі заяви НАБУ від 11.01.2024 №01-015-1004 про закінчення виконавчого провадження постановою державного виконавця від 15.01.2024 ВП НОМЕР_2 закінчено виконавче провадження, з підстав фактичного виконання рішення суду боржником повністю, у спосіб та порядок передбачений рішенням суду та виконавчим документом до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.187-189 т.3).
31.01.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, в якому позивач просить зобов'язати НАБУ подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №640/23825/20 з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року в частині виконання обов'язку НАБУ працевлаштувати ОСОБА_1 в НАБУ або іншому державному органі. підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху з 11 грудня 2020 року. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, що набрало законної сили з урахуванням його роз'яснення судом, оскільки обов'язок з працевлаштування ОСОБА_1 з 11.12.2020 відповідачем не виконаний.
Відповідач подав заперечення на вказане клопотання, в якому зазначив, що судове рішення у даній справі є фактично виконаним згідно з виконавчим документом і на момент виконання судового рішення відповідачем, ні резолютивна ні мотивувальна частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №640/23825/20 не містили будь-яких згадок про дату, з якої потрібно було працевлаштувати позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про встановлення судового контролю не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 колегія суддів звертає увагу, що заява позивача про встановлення судового контролю мотивована тим, що рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем не виконано, оскільки з урахуванням ухвали про роз'яснення вказаної постанови, відповідач був зобов'язаний працевлаштувати ОСОБА_1 з 11.12.2020, в той час, як наказом Національного антикорупційного бюро України від 01.08.2022 №948-Н позивача було працевлаштовано на посаду головного спеціаліста Львівського територіального управління НАБУ з 03.08.2022.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №800/320/17, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Виключно за наявності належних та допустимих доказів невиконання відповідачем судового рішення, суд наділяється повноваженнями для застосування ст.382 КАС України в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Досліджуючи питання виконання відповідачем судового рішення в частині працевлаштування ОСОБА_1 , яке постановлене в рамках даної справи та набрало законної сили, колегія суддів виходить з наступного.
Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 було, зокрема, зобов'язано Національне антикорупційне бюро України працевлаштувати ОСОБА_1 в Національному антикорупційному бюро України або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили в день її ухвалення 02.02.2022 в силу ч.1 ст.325 КАС України.
З моменту набрання законної сили вказаною постановою вона стала обов'язковою для учасників справи до виконання в частині покладених на них обов'язків.
При цьому, ні резолютивна, ні мотивувальна частина постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 не містить у собі посилання на дату, в яку відповідачем має бути виконано зобов'язання щодо працевлаштування ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідач, у відповідності до судового рішення та висновків суду апеляційної інстанції, видав наказ від 01.08.2022 №948-Н, яким ОСОБА_1 була призначена (працевлаштована) на посаду головного спеціаліста Львівського територіального управління НАБУ з 03.08.2022.
В той же час, відповідач 01.08.2022, а позивач 15.08.2022 звернулись до суду апеляційної інстанції із заявами про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022, в частині дати, з якої ОСОБА_1 має бути працевлаштована в НАБУ або іншому державному органі. підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху, за наслідком розгляду яких ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 роз'яснено, що ОСОБА_1 підлягає працевлаштуванню в Національному антикорупційному бюро України або іншому державному органі, підприємстві, установі чи організації відповідно до її фаху з 11 грудня 2020 року.
При цьому, будучі достеменно обізнаними про факт видання НАБУ наказу від 01.08.2022 №948-Н про працевлаштування позивача ні позивач, ні відповідач не повідомили суд про наявність такого наказу та не подали до суду його копії до завершення вирішення судом питання про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022.
Колегія суддів звертає увагу, що наказ НАБУ від 01.08.2022 №948-Н був предметом судового розгляду в рамках вирішення судом першої інстанції заяви, поданої у відповідності до положень ст.383 КАС України, в якій ОСОБА_1 , просила встановити, що наказ НАБУ від 01.08.2022 №948-Н на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 є протиправним (а.с.87-91 т.2).
За наслідками розгляду вказаної заяви ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.09.2022 в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України, було відмовлено (а.с.126-127 т.2). Відмовляючи у задоволенні заяви суд дійшов висновку, що резолютивна частина постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 не містить будь-якої згадки про дату звільнення позивача, або визнання рішення про звільнення протиправним, натомість за відповідачем було закріплено обов'язок працевлаштувати ОСОБА_1 , що технічно було реалізовано наказом від 01.08.2022 №948-Н, внаслідок чого суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача та постановлення окремої ухвали.
Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили з моменту її підписання, в силу ч.2 ст.256 КАС України.
Таким чином, наказ відповідача від 01.08.2022 №948-Н, прийнятий на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у даній справі, є чинний, в судовому порядку не скасований та в рамках провадження за ст.383 КАС України протиправним не визнавався.
На момент постановлення вказаного наказу будь-яких вказівок щодо дати, з якої позивача має бути працевлаштовано, судові рішення, які набрали законної сили, не містили.
Подальше роз'яснення ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 постанови від 02.02.2022 в частині дати, з якої позивач має бути працевлаштований не мають наслідком протиправність наказу НАБУ від 01.08.2022 №948-Н, який наразі є чинним, та яким відповідач виконав свій обов'язок з працевлаштування ОСОБА_1 , що був наявний у нього на момент видачі такого наказу.
Інститут судового контролю не може застосовуватися у разі виконання рішення суду, факт якого підтверджено як наявними у матеріалах справи доказами, так і постановою державного виконавця.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07.05.2024 у справі № 160/5259/20.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що інститут поновлення на посаді незаконно звільненого працівника є відмінним від процедури працевлаштування особи.
Так, в силу положень законодавства, незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на попередній посаді, якщо буде встановлено протиправність такого звільнення і таке поновлення відбувається з наступного дня після звільнення.
Тобто законодавцем прямо встановлено, що поновлення на посаді відбувається ретроспективно, відновлюючи права особи в тому числі і в минулому часі.
В той же час, питання щодо виконання обов'язку з працевлаштування не передбачають зворотньої дії в часі, оскільки неможливо встановити обов'язок особи діяти у минулому.
При цьому, розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. № 1251-р від 31.08.2020 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 " в частині звільнення позивача є чинним, та в судовому порядку не скасовувався та протиправним не визнавався.
Таким чином, незалежно від ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 щодо дати, з якої позивач має бути працевлаштована, відповідач не має об'єктивної можливості виконати вказане судове рішення з урахуванням ухвали про роз'яснення, до моменту встановлення такого обов'язку судом, а тому колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що відповідач свідомо створює перешкоди, або ухиляється від виконання свого обов'язку, визначеного судом.
Отже, визначених ст.382 КАС України підстав для встановлення судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, колегією суддів не встановлено, а тому заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до ст.94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець, виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно заробітна плата не нараховується та не виплачується за період, протягом якого працівник не працював та не виконував посадові обов'язки.
Система загальнообов'язкового державного соціального страхування базується на принципах солідарності та субсидування, відповідно до яких надання пенсійних і страхових виплат, соціальних послуг, передбачених законодавством, забезпечується за рахунок поточних надходжень від платників єдиного внеску.
Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, то страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 цієї статті визначено, що з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системи персоніфікованого обліку а за періоди до впровадження системи, персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058.
Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, формуються, зокрема, на підставі звітів, поданих страхувальником, та інформації про ставку страхових внесків.
Враховуючи викладене страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється виключно за умови сплати страхових внесків на підставі звітів, поданих страхувальником.
Таким чином, оскільки позивач в період з 11.09.2020 по 02.08.2022 не була працевлаштована, не виконувала посадових обов'язків, то їй не виплачувалась заробітна плата та вона не була застрахованою особою відповідно до положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за неї не сплачувались страхові внески та вона не набула відповідного страхового стажу.
В той же час, положеннями чинного законодавства передбачено гарантії вагітних жінок у разі їх звільнення, а саме відповідно до ч.3 ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Питання щодо виплати середньої заробітної плати за три місяці з дня закінчення строкового трудового договору було вирішено рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.10.2021, яке в частині стягнення з НАБУ на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за три місяці з дня закінчення строкового договору в розмірі 72390,93 грн було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022.
В той же час, якщо позивач вважає, що протиправна бездіяльність НАБУ щодо працевлаштування ОСОБА_1 , яка була встановлена в судовому порядку, спричинила позивачу моральну або матеріальну шкоду, остання не позбавлена права звернутися до суду із відповідним позовом про її стягнення.
Нормами ч.3 ст.328 КАС України не передбачено оскарження ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками вирішення питання про встановлення судового контролю.
Керуючись ст.195, 241, 243, 248, 254, 310, 328 КАС України, колегія суддів
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №640/23825/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20 серпня 2024 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма