Справа № 620/7248/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
20 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.,
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
Визнати дії протиправними відповідача - Військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення за січень 2018 року з відрахуванням 100% премії у відповідності до пункту 7 висновку службового розслідування від 18 грудня 2017 року та наказу «про результати службового розслідування» №1999 АГ від 21 грудня 2017 року в його частині;
Зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 виконати пункт 7 висновку службового розслідування від 18 грудня 2017 року;
Зобов'язати відповідача - Військову частини НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати позивачу грошове забезпечення за січень 2018 року разом з премією, від нарахованої суми грошового забезпечення відрахувати 100% премії відповідно до пункту 7 висновку службового розслідування від 18 грудня 2017 року;
Стягнути з відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , невиплачене грошове забезпечення за січень 2018 року без 100% премії відповідно до пункт 7 висновку службового розслідування від 18 грудня 2017 року;
Зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 , Код Є ДРПОУ НОМЕР_2 , виконати наказ про результати службового розслідування» №1999 АГ від 21.12.2017 в частині: позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні місяці 2018 року у відповідності до вимог пунктів 3.5.6. інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби, затвердженої наказом адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2008 року № 425;
Зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , відповідно до наказу №1999 АГ «Про результати службового розслідування» від 21.12.2017 в цій частині нарахувати позивачу грошове забезпечення за січень 2018 року разом з премією, від нарахованої суми грошового забезпечення відрахувати 100% премії;
Стягнути з відповідача Військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 невиплачене грошове забезпечення за січень 2018 року без 100% премії відповідно до вимог наказу №1999 АГ від 21.12.2017 в цій частині;
Визнати передчасним наказ №1999 АГ від 21.12.2017 в частині реалізації дисциплінарного стягнення в дію з фактичним застосуванням стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю», що відбулось без виконання відповідачем вимог наказу №1999 АГ від 21.12.2017 в іншій частині, а саме: без здійснення виплати грошового забезпечення за січень 2018 року відповідно до вимог цього наказу;
Скасувати наказ №1999 АГ від 21.12.2017 в частині реалізації дисциплінарного стягнення в дію з фактичним застосуванням стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю», що відбулось без виконання відповідачем вимог наказу № 1999 АГ від 21.12.2017 в іншій частині, а саме: без проведення всіх розрахунків та здійснення всіх виплат зокрема без здійснення виплати грошового забезпечення за січень 2018 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У березні 2024 року до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про виправлення описки, в якій він просив привести текст, зміст вісімнадцятого абзацу рішення від 22 лютого 2024 року у відповідність до тексту та змісту вимог Наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2017 року №1999-АГ «Про результати службового розслідування а саме: вказати вимоги наказу - Керуючись пунктом 3.5.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.08 №425, а саме: порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів Адміністрації Держприкордонслужби України, позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні 2018 року.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 22.02.2024 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про виправлення описки, оскільки у 18 абзаці рішення від 22 лютого 2024 року у цій справі неповно вказані вимоги наказу, а саме: не зазначено «Керуючись пунктом 3.5.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.08 р. №425, а саме: порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів Адміністрації Держприкордонслужби України, позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні 2018 року.».
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження .
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Відповідач, наголошує, що описки в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 відсутні.
Відповідно до ст. 312 КАСУ справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про виправлення описки, виходив з того, що зазначені позивачем виправлення не є арифметичною помилкою, а її виправлення змінить зміст судового рішення.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Порядок виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні визначений у статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частинами першою, другою цієї статті передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним тощо.
Описки й очевидні арифметичні помилки у судових рішеннях (постановах чи ухвалах) не можна вважати процесуальними порушеннями.
Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) під час засідання адміністративного суду, який прийняв таке рішення, як із його власної ініціативи, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішенням законної сили.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про виправлення описки, безпідставно відмовив в задоволенні, з огляду на таке.
У заяві про виправлення описки, позивач просив внести у 18 абзац рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у цій справі, наступний зміст: «Керуючись пунктом 3.5.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.08 р. №425, а саме: порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів Адміністрації Держприкордонслужби України, позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні 2018 року.».
В обґрунтування вказаної заяви, позивач зазначив, що такий зміст входить до вимог наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2017 №1999-АГ «Про результати службового розслідування» і така вимога не зазначена судом першої інстанції у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року.
Колегія суддів зазначає, що доводи та обґрунтування позивачем викладені у заяві про виправлення описки та в апеляційній скарзі стосуються не наявності правових підстав для здійснення виправлення описки у судовому рішенні (у розумінні процесуального законодавства), а фактично позивач просить здійснити переоцінку встановлених судом першої інстанції обставин справи, які встановлені на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача про виправлення описки у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у цій справі, оскільки зазначені позивачем виправлення не є арифметичною помилкою, а її виправлення змінить зміст судового рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 р. - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна