21 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/11223/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 2 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України про визнання незаконними, необґрунтованими та скасування висновку, пропозиції,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до2 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, в якому просить:
визнати незаконним та необґрунтованим висновок, який викладений в пункті 1 розділу ІІІ аудиторського звіту від 03.07.2023 (03.08.2023) №535/30/10, в частині порушень, що призвели до втрат на суму 5278312,20 грн, а саме щодо безпідставного завищення вартості придбаних генераторів, внаслідок зміни істотної умови договору №56 від 24.05.2022 укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро Техно Центр» шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 24.08.2022 та збільшення вартості генераторів на 14%;
скасувати висновок, який викладений в пункті 1 розділу ІІІ аудиторського звіту від 03.07.2023 (03.08.2023) №535/30/10, в частині порушень, що призвели до втрат на суму 5278312,20 грн, а саме щодо безпідставного завищення вартості придбаних генераторів, внаслідок зміни істотної умови договору №56 від 24.05.2022 укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро Техно Центр» шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 24.08.2022 та збільшення вартості генераторів на 14%;
визнати незаконною та необґрунтованою пропозицію № 2 розділу ІV аудиторського звіту від 03.07.2023 (03.08.2023) №535/30/10, в частині прийняття рішення щодо відшкодування втрат активів на суму 5278312,20 грн, у тому числі шляхом визнання недійсною додаткової угоди на збільшення ціни товару за договором № 56 від 24.02.2022 та стягнення коштів з постачальника товару встановленим порядком;
скасувати пропозицію № 2 розділу ІV аудиторського звіту від 03.07.2023 (03.08.2023) №535/30/10, в частині прийняття рішення щодо відшкодування втрат активів на суму 5278312,20 грн, у тому числі шляхом визнання недійсною додаткової угоди на збільшення ціни товару за договором № 56 від 24.02.2022 та стягнення коштів з постачальника товару встановленим порядком.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить поновити строк звернення до суду та зазначає, що 21.05.2024 позивачу стало відомо про те, що його звинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 425 КК України, що підтверджується повідомленням про підозру та застосування до позивача запобіжних заходів у кримінальному провадженні №42022100000000584 від 15.11.2022, якими порушені його особисті права, свободи та інтереси. Позивач вважає, що саме з дати (21.05.2024) вручення йому повідомлення про підозру та застосування до нього запобіжних заходів, порушені його права, свободи та інтереси.
Однак, суд вважає неповажними підстави пропуску позивачем встановлених процесуальних строків, враховуючи таке.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує висновок та пропозицію аудиторського звіту від 03.07.2023 (03.08.2023) №535/30/10.
При цьому, як встановлено судом та зазначається особисто позивачем про порушення своїх прав останньому стало відомо з дня вручення підозри, а саме 21.05.2024.
Проте, з позовною заявою до суду згідно штампу канцелярії суду позивач звернувся лише 14.08.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Поряд з цим, слід звернути увагу, що позивач про порушення своїх прав дізнався 21.05.2024 при врученні повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42022100000000584 від 15.11.2022, про що останнім особисто зазначено в позові.
Таким чином, позивач був обізнаний із оспорюваним висновком та пропозицією аудиторського звіту відповідача та не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах місячного строку, встановленого ч. 5 статті 122 КАС України.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.
Наведене свідчить про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява має бути залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до 2 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України про визнання незаконними, необґрунтованими та скасування висновку, пропозиції - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО