20 серпня 2024 року Чернігів Справа № 620/18048/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій (бездіяльність), вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі № 620/18048/23,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/18048/23.
Заявник звернувся до суду в порядку ст. 383 КАС України та просить визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача, вчинені на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 620/18048/24 та зобов'язати вчинити дії.
Представником відповідача подано пояснення на заяву, в якому зазначено, що підстави для нарахування позивачу додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат та преміювання) відсутні, оскільки їх персональний розмір встановлюються наказами начальника Управління за мотивованим рапортом керівника функціонального (структурного підрозділу). На підтвердження своїх доводів надав грошовий атестат позивача та довідку про додаткові види грошового забезпечення.
Позивачем подані додаткові пояснення, у яких заперечував проти доводів відповідача.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розглянувши вказану заяву суд зазначає, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 620/18048/24 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_2 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Чернігівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби станом на 01.01.2023, у відповідності до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Положеннями частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Так, за правилами ч. 1 та ч. 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, врегульований приписами ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
У свою чергу суд зазначає, що згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням таких його видів: відповідного окладу за посадою, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення визначається за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБУ, затвердженої наказом ЦУ СБУ, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 10.04.2018 № 515/ДСК (далі -Інструкція) визначається Порядок та умови виплати грошового забезпечення за штатними посадами (в залежності від тарифного розряду та напряму діяльності і відповідного підрозділу системи СБУ). При цьому розміри посадових окладів та окладів за військовим званням визначаються із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Персональний розмір надбавок, доплат та преміювання встановлюються наказами начальника Управління за мотивованим рапортом керівника функціонально (структурного) підрозділу.
На виконання вказаного рішення суду, відповідачем видано довідку про розмір грошового забезпечення від 09.07.2024 № 7, в якій зазначено: посадовий оклад - 9660,00 грн, оклад за військовим званням - 2150,00 грн, надбавка за вислугу років- 5314,50 грн (а.с. 84 зворот).
При цьому суд зазначає, що під час видачі на виконання рішення суду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, суб'єкт владних повноважень, уповноважений здійснити видачу такої довідки, зобов'язаний враховувати, що такі складові грошового забезпечення як надбавка за особливості проходження служби та премія не є складовими грошового забезпечення військовослужбовця, конкретний розмір яких встановлюється наказами Управління за мотивованим рапортом керівника функціонального (структурного) підрозділу, оскільки останні не є постійними, а тому їх розміри визначаються відповідним актом індивідуальної дії в залежності від певних обставин та виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі № 620/18048/24.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Керуючись статтями 248, 256, 293 - 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Заяву ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко