про відмову у відкритті провадження
20 серпня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/3608/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Новоселицької міської ради Чернівецької області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування розрахунків,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Новоселицької міської ради Чернівецької області з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії комісії Новоселицької міської ради Чернівецької області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 втрат бюджету від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки;
- визнати протиправними та скасувати розрахунки втрат бюджету від недоотримання коштів за фактичне використання земельною ділянкою ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок №284).
За змістом пункту 2 Порядку №284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Отже, законодавцем встановлений порядок розгляду суб'єктом владних повноважень питання відшкодування збитків шляхом створення відповідних комісій, робота яких оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
У спірному випадку питання наявності та визначення розміру збитків у порядку, встановленому законодавством, комісією не вирішувалося, акт не складався та відповідно уповноваженим органом не затверджувався.
Натомість відповідач оскаржує дії комісії Новоселицької міської ради Чернівецької області щодо нарахування втрат бюджету від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки та розрахунки втрат бюджету від недоотримання коштів за фактичне використання земельною ділянкою.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
За приписами пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом із цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Отже, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
Водночас, у розумінні статті 19 КАС України, зважаючи на правову природу оскаржуваних розрахунків, такі не можна вважати рішенням суб'єкта владних повноважень яке зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для ОСОБА_1 , оскільки комісія Новоселицької міської ради Чернівецької області не наділена владними повноваженнями відносно позивача.
Повноваження та дії відповідача щодо нарахування позивачу втрат бюджету у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру заборгованості по платі за землю у встановленому порядку.
Відповідно, обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправними дій комісії Новоселицької міської ради Чернівецької області щодо нарахування втрат бюджету від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки та визнання протиправним та скасування розрахунків втрат бюджету від недоотримання коштів за фактичне використання земельною ділянкою ФОП ОСОБА_2 , сам по собі не може бути способом відновлення порушеного права.
Оскаржувані позивачем розрахунки втрат бюджету від недоотримання коштів за фактичне використання земельною ділянкою та дії відповідача щодо їх нарахування на момент звернення з цим позовом до суду не є рішенням або дією суб'єкта владних повноважень, які впливають на права, свободи або інтереси позивача, що унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання їх протиправними та скасування, у зв'язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах.
Суддя зазначає, що визначені відповідачем розміри заборгованості по платі за землю не можуть бути примусово відшкодовані на підставі оскаржуваних розрахунків. Відшкодувати такі збитки можна або в добровільному порядку, або шляхом звернення суб'єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом, під час розгляду якого має бути здійснена перевірка таких розрахунків.
Такий правовий підхід до вирішення спорів, пов'язаних із відшкодуванням збитків відповідає установленій практиці Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 12.12.2018 у справі № 501/463/15-а, від 27.03.2019 у справі №917/902/18, від 03.07.2019 у справі № 823/2491/18, а також Верховного Суду, викладені у постановах від 31.05.2022 у справі № 750/10195/17, від 27.10.2022 у справі № 0440/6834/18, від 23.12.2019 у справі №712/3842/17, від 10.08.2023 №300/178/19.
Таким чином, визначені відповідачем розміри заборгованості по платі за землю, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, напряму не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для ОСОБА_1 , тому воно не може бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищезазначеного, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не підлягає розгляду адміністративним судом, а тому суддя відмовляє у відкритті провадження в цій справі.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 20, 170, 171, 241-243, 248 КАС України, суддя, -
У відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Новоселицької міської ради Чернівецької області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунків - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що її повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна