Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
21 серпня 2024 р. справа № 520/138/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 від 07.08.2024р. в порядку статті 382 КАС України за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, владний суб"єкт, адміністративний орган, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
07.08.2024 р. до суду надійшла заява представника позивача в порядку ст. 382, в якій він просить суд: 1) встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (боржника) - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення у справі №520/138/24 від 26.02.2024 р., встановити відповідний строк для цього; 2) постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/138/24 від 26.02.2024 р., та направити її для виконання суб'єкту владних повноважень (боржнику) - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.
Аргументуючи ці вимоги заявник зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024р. по даній справі набрало законної сили 28.03.2024р., проте відповідач протиправно з 25.06.2023 р. не встановив щомісячну доплату до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
Ухвалою суду від 08.08.2024р. прийнято до провадження заяву представника позивача від 07.08.2024р. в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/2028/23. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про: отримання копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024р. у справі №520/138/24, що набрало законної сили; організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024р. у справі №520/138/24.
Відповідач на виконання ухвали суду від 08.08.2024р. надав письмові пояснення та витребувані судом докази, в яких зазначив, що у травні 2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року по справі №520/138/24 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 25.06.2023 року та встановлено щомісячну доплату до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 в розмірі 2000, 00 грн., нараховано різницю в пенсії за період з 25.06.2023 року по 30.04.2024 року в розмірі 20.400,00 грн, яку внесено до Реєстру судових рішень.
Вирішуючи порушені у цій заяві процесуальні питання, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та здійснення щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.05.2023 р., після перерахунку пенсії (відновлення порушення права позивача за рішенням суду), а саме виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 по справі № 520/1734/22; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" ОСОБА_1 починаючи з 01.05.2023 р., після перерахунку пенсії (відновлення порушення права позивача за рішенням суду), а саме виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 по справі № 520/1734/22.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2023р. у справі №520/2028/23 даний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу припинення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 у зв'язку із виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2022р. у справі №520/1734/22. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 з 25.06.2023 р. щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 з урахуванням раніше проведених платежів.
Рішення набрало законної сили 28.03.2024р.
За викладеним у процесуальному документі твердженням заявника, наразі рішення суду по справі №520/138/24 від 26.02.2024 р. в частині виплати ОСОБА_1 з 25.06.2023 р. щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 не виконане. Станом на момент подання даної заяви пенсія ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не перерахована.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що до установлених обставин спору підлягають застосуванню наступні норми права.
Вирішуючи питання здійснення судового контролю суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного слідує, що за правовою природою та суттю міра юридичної відповідальності у вигляді накладеного на керівника суб”єкта владних повноважень штрафу у порядку ч.2 ст.382 КАС України є тотожній мірі юридичної відповідальності у вигляді накладеного на боржника у виконавчому провадженні штрафу згідно з ч.2 ст.63 та ч.1 ст.75 (або згідно з ч.2 ст.63 та ч.2 ст.75) Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження", котрі підлягають застосуванню за вчинення учасником суспільних відносин одного і того ж протиправного діяння - невиконання рішення суду без поважних причин, але до різних суб'єктів права.
При цьому, за змістом ч.2 ст.382 КАС України штраф підлягає застосуванню саме до керівника суб”єкта владних повноважень незалежно від ймовірності видання керівником суб”єкта владних повноважень внутрішнього розпорядчого документа з приводу передання компетенції на виконання судових актів, котрі набрали законної сили у відання іншої посадової (службової) особи такого суб”єкта владних повноважень.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України суд зважає, що у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 10.02.2022р. у справі №160/13013/19: 1) обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.1291 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст.14, 370 КАС України; згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права, п.68 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Піалопулос та інші проти Греції" якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс; 2) правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати; 3) зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком (постанова Верховного Суду від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19); 4) за змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення; 5) за сформульованими у постанові Верховного Суду від 23.04.2020р. у справі №560/523/19 правовими позиціями, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи; 6) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Отже, саме позивач обтяжений процесуальним законом обов”язком довести адміністративному суду існування очевидного ризику або явної небезпеки невиконання конкретного судового акту за рахунок реалізації наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
У межах спірних правовідносин судом не виявлено існування згаданих вище підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю як обтяження суб”єкта владних повноважень обов”язком подати звіт у порядку ст.382 КАС України рішення суду залишиться невиконаним з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень або для виконання рішення суду доведеться докласти значних зусиль понад обсяг дій згідно із Законом України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження".
Окрім того, суд доходить до переконання про те, що положення ст.382 КАС України в частині обтяження учасника справи обов'язком подати звіт про виконання рішення суду (безвідносно до події одержання позивачем виконавчого листа, ініціювання процедури примусового виконання та стану виконавчого провадження з примусового виконання судового акту) не повною мірою узгоджуються з положеннями Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження", який за загальним правилом вимагає безумовно обов”язкового одержання позивачем виконавчого листа та подання цього документа до державного виконавця (приватного виконавця).
Тому випадок застосування судом згаданого вище правового механізму судового контролю слід вважати виключенням із загального правила, котрий повинен мати істотні та вагомі причини, і не нівелювати значення правових процедур Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження".
У ході розгляду поданого заявником процесуального документа судом з матеріалів справи існування таких причин не виявлено.
Відтак, підстав для застосування у даному конкретному випадку приписів ст.382 КАС України суд не знаходить.
Суд відзначає, що предметом ініційованого заявником спору є відповідність закону управлінських волевиявлень суб"єкта владних повноважень з приводу припинення виплати доплати до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021р.
Обставини вчинення суб"єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу обчислення щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 не входять до предмету доказування у справі №520/138/24.
Так, в мотивувальній частині рішення по даній справі суд дійшов висновку, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Стосовно розміру щомісячної доплати у порядку постанови КМУ №713 суд зазначив, що вимога заявника про призначення і виплату щомісячної доплати саме у розмірі 2.000,00грн. у межах спірних правовідносин є передчасною і спрямованою на майбутнє, бо суб'єкт владних повноважень не вчиняв управлінського волевиявлення з приводу обчислення цього платежу у будь-якій іншій сумі, відмінній від 2.000,00грн.
При цьому, судом було враховано, що згідно з листом ГУПФУ в Харківській області №2000-0203-8/163344 від 13.11.2023 р. з 01.07.2021р. заявнику була призначена та виплачувалась щомісячна доплата до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
Тому у позові за цим епізодом було відмовлено, а у резолютивні частині рішення суду від 26.02.2024р. відповідача - суб"єкта владних повноважень було обтяжено обов"язком поновити виплату з 25.06.2023 року щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713.
Як встановлено судом з датованого 19.08.2024р. протоколу перерахунку пенсії заявника з 25.06.2023р. відповідачем було встановлено згідно рішення суду по справі №520/138/24 щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021р. у сумі 2000,00 грн.
Отже, відповідачем судове рішення виконано, заявнику встановлено щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021р.
За таких обставин, суд вважає недоведеними підстави для кваліфікації стану виконання управлінської функції пенсійним органом як випадку для застосування процедури судового контролю за ст.382 КАС України.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з”ясування об”єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття об”єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Тому подану у порядку ст.382 КАС України заяву позивача належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача від 07.08.2024р. про встановлення судового контролю у порядку ст.382 КАС України - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили з моменту підписання/прийняття; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.
Суддя А.В. Сліденко