Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
21 серпня 2024 р. Справа № 520/23299/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - 222 відсотків в довідку від 17.05.2024 №33/41-9709 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023;
- зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20.07.2018 року «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» та наказу ДСНС № НС-35 від 13.01.2023 року «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році», з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі №520/1782/24, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 4970,00 грн., окладу за військовим званням (ст. прапорщик вн. служби) - 1560,00 грн., надбавки за вислугу років 45% - 3938,50 грн., та із обов'язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - 222 відсотків, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що представник позивача ОСОБА_2 24.07.2024 вже подавала до суду позов аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, якому присвоєно номер № 520/20752/24 відповідно, який ухвалою судді був залишений без руху у зв'язку з несплатою судового збору при поданні позову до суду та у подальшому був повернутий позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви.
Позовна заява, якій присвоєно номер № 520/23299/24, надійшла до суду в другий раз та за протоколом автоматизованого розподілу від 19.08.2024 була передана до провадження судді.
Так, представником позивача протягом трьох тижнів (з 24.07.2024 по 19.08.2024) подано до суду дві аналогічні позовні заяви.
Водночас, у вищевказаній позовній заяві зазначено про порушення прав позивача з тих підстав, що й у даній позовній заяві, а отже підстави та предмет позову за зазначеною позовною заявою є аналогічним.
Представник позивача у позові в даній справі повторно заявив ті ж вимоги, що були заявлені у вищезазначеній справі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, при поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 у справі №814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Також, судом встановлено, що до позовної заяви у вищезазначеній справі та до даної позовної заяви представником позивача не додано квитанцію про сплату судового збору. При цьому, ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху у вищезазначеній справі позивачу було роз'яснено про необхідність сплати судового збору в установленому розмірі, тобто позивач (представник позивача) був обізнаний про необхідність сплати судового збору.
Суд зазначає, що описані вище дії представника позивача спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ, що розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд наголошує на обставинах того, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У цьому випадку штраф може складати від 908,40 грн до 9 084,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; неодноразового зловживання процесуальними правами. Штраф може складати від 3 028,00 грн до 30 280,00 грн.
Суд також наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати наявним у даному випадку цілеспрямоване та усвідомлене зловживання представником позивача процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, що у свою чергу свідчить про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом, а відтак вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.
Отже, суд повертає позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН