Ухвала від 14.08.2024 по справі 520/4556/22

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

14 серпня 2024 року № 520/4556/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Домніч О.В.,

заявника - не прибув,

представника відповідача по справі - Гвоздецької О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якому просить суд:

- прийняти дану заяву до розгляду та відкрити провадження за нововиявленими обставинами;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17.04.2022 № 244 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП в Харківській області» про застосування до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.04.2022 № 209 о/с «По особовому складу» в частині звільнення інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- допустити рішення суду до негайного виконання у частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача вказав, що ані під час проведення службового розслідування, проведеного відносно ОСОБА_1 , ані під час первісного розгляду позовних вимог у даній справі суду та учасникам справи не було відомо та не могло бути відомо наступне:

1) обставини того, що накази ГУНП в Харківській області ГУНП в Харківській області від 17.04.2022 № 244 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУ НП в Харківській області» та від 18.04.2022 № 209 о/с «По особовому складу» були скасовані Другим апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи № 520/4609/22, у межах якої ОСОБА_2 оскаржив рішення відповідача;

2) обставини того, що накази ГУНП в Харківській області ГУНП в Харківській області від 17.04.2022 № 244 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУ НП в Харківській області» та від 18.04.2022 № 209 о/с «По особовому складу» стосувалися (мали юридичне значення), зокрема, для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

3) висновки, якими обґрунтований Висновок службового розслідування за фактами, викладеними у доповідній записці УГІ ГУНП в Харківській області від 07.04.2022 від 17.04.2022 та наказ ГУНП в Харківській області від 17.04.2022 № 244 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУ НП в Харківській області» стосуються одних (тотожних) обставин, які стосувалися в однаковій мірі одночасно як ОСОБА_1 , так ОСОБА_2 ;

4) питання щодо вчинення (можливого вчинення) працівником ППОП ГУНП в Харківській області незаконних дій стосовно транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado», ДНЗ: НОМЕР_2 (з номерним знаком Національної поліції України 35-98) вирішується у межах кримінального провадження № 62022170020000290 від 13.04.2022 (справа №953/4501/22), у межах якого єдиним обвинуваченим є ОСОБА_2 ;

5) у межах кримінального провадження №62022170020000290 від 13.04.2022 ОСОБА_1 має статус свідка, а інші кримінальні провадження, що були відкриті у 2022 році за участі заявника, закриті за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та надала відзив, в якому вказала, що зміна правової позиції суду в інший подібний справі не вважається нововиявленими обставинами, які виявлені після ухвалення судом рішення. Зазначила, що статус ОСОБА_1 в кримінальному провадженні жодним чином не вплинув і не міг вплинути на результати проведення службового розслідування, бо останній був притягнутий до дисциплінарної відповідальності саме за порушення службової дисципліни, а не за дії /бездіяльність, що є предметом дослідження в кримінальному процесі.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 14.08.2024 року заявник не прибув.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала свою правову позицію та просила відмовити у задоволенні заяви представника позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

Відповідно до ч. 2 ст. 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

При первинному розгляді справи було встановлено, що позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17.04.2022 № 244 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП в Харківській області» про застосування до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.04.2022 № 209 о/с «По особовому складу» в частині звільнення інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- допустити рішення суду до негайного виконання у частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 по справі № 520/4556/22 залишено без змін.

Суд зазначає, що згідно із положеннями п.1 ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Приписами ст. 361 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, помилковість яких обумовлена обставинами, не залежними від суду.

Істотними обставинами справи вважаються такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який розглядав та вирішував її по суті.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Нововиявленими не вважаються нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Нововиявленими не можуть вважатися також ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у судових рішеннях від 02 травня 2018 року по справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року по справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року по справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року по справі № 826/14224/15, від 01.02.2019 року по справі №2040/7218/18.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У поданій до суду заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник послався на те, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були причетні до однієї події, виконували спільні обов'язки у межах екіпажу поліції, то обставини того, що у межах справи № 520/4609/22 скасовано накази ГУНП в Харківській області ГУНП в Харківській області від 17.04.2022 № 244 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУ НП в Харківській області» та від 18.04.2022 № 209 о/с «По особовому складу», які стосувались ОСОБА_2 , а кримінальне провадження № 62022170020000290 від 13.04.2022 (відкритого щодо ОСОБА_2 ) закрито, на думку заявника, обставини відсутності складу дисциплінарного правопорушення щодо ОСОБА_2 має істотне значення для переоцінки рішення суду, яке стосувалось і ОСОБА_1 .

Також, представник позивача зауважує, що ОСОБА_1 у межах кримінального провадження №62022170020000290 від 13.04.2022 мав статус свідка, а інші кримінальні провадження, що відкриті у 2022 році за участі заявника, закриті за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Як вбачається з матеріалів службового розслідування та судом при первинному розгляді справи встановлено, що 07.04.2022р. до ГУ НП в Харківській області надійшла доповідна записка від УГІ ГУ НП в Харківській області за фактом подій за участю поліцейських ГУ НП в Харківській області, в якій зазначалось, що Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Полтаві, 29.03.2022 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170020000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у межах якого 06.04.2022 на території «Південного вокзалу», розташованого за адресою: площа Привокзальна, 1, м. Харкова було виявлено автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_3 (на синьому фоні), чорного кольору під керуванням поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області сержанта поліції ОСОБА_3 , яку згідно з наказом ГУНП в Харківській області від 27.03.2022 № 550 було зареєстровано та поставлено на облік до ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.

Наказом ГУ НП в Харківській області від 07.04.2022 № 524 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування на підставі доповідної записки УГІ ГУНП в Харківській області від 07.04.2022 за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ППОП ГУНП в Харківській та створено Дисциплінарну комісію у складі: голови - заступника начальника УГІ ГУ НП в Харківській області -начальника ВСР майора поліції ОСОБА_4 ; членів комісії - заступника начальника ВП УГІ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора ВП УГІ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 та старшого інспектора ВП УГІ ГУ НП в Харківській області капітана поліції Семенова Д.М.

За висновками службового розслідування на початку березня 2022 року поліцейські ППОП капітан поліції ОСОБА_2 , старішої лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та старший сержант поліції ОСОБА_8 , відпрацьовуючи інформацію за фактом викрадення автомобілів з автосалону «Тойота», розташованого на вул. Шевченка в м. Харків, встановили місцезнаходження зниклих автомобілів, та в порушення ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» не повідомили про зазначений факт найближчий орган поліції. Також в порушення підпунктів 5, 6 пункту 2 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 3572, відповідно до яких працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорії «Гама», необхідно, зокрема: про всі зміни, які пов'язані з учиненням правопорушення та відбуваються в присутності поліцейських, доповідати (за можливості) диспетчерові (у тому числі з використанням заздалегідь розроблених кодованих слів) та діяти за його вказівками (п.п.5); при безпосередньому контакті зі зловмисниками, дотримуючись особистої безпеки, ужити заходів для припинення правопорушення та їх затримання (п.п. 6). Отже, поліцейські не проінформували диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та не перебували на місці події до їх прибуття; до прибуття COГ не забезпечили охорону місця події та слідів вчиненого кримінального правопорушення, не унеможливили доступ на місце події сторонніх осіб.

В свою чергу, у подальшому поліцейські ППОП капітан поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та старший сержант поліції ОСОБА_8 безпідставно та самовільно почали використовувати автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_9 .

Тобто перебуваючи на службі, замість виконання завдань, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виявлення причини та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, самі вчинили дії, які призвели до в несення працівниками територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, відомостей до ЄРДР від 29.03.2022 № 62022170020000207 щодо вчинення поліцейськими кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Також старший лейтенант поліції ОСОБА_1 06.04.2022 передав у користування автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», н.з. НОМЕР_2 , своїй співмешканці ОСОБА_3 , таким чином посягнув на непорушне право приватної власності ОСОБА_9 , закріплене ч. 3 ст. 41 Конституції України.

Однак капітан поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та старший сержант ОСОБА_8 не утримались від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

Крім цього, капітан поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та старший сержант поліції ОСОБА_8 були ознайомлені з вимогами наказу начальника ГУНП в Харківській області від 19.10.2021 № 2062 що, у разі вчинення ними протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України в очах населення, керівництвом ГУНП в Харківській області до працівників буде прийматися безальтернативне рішення - звільнення з Національної поліції України.

Також встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та старший сержант поліції ОСОБА_8 порушили вимоги ч. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, а саме: не сприяли проведенню службового розслідування та надали завідомо неправдиві пояснення, що є перешкоджанням проведенню службового розслідування, а саме: згідно наданих ними пояснень щодо походження автомобілю «Toyota Prado», н.з. НОМЕР_4 останні повідомили, що їм його надали нібито представники салону «Toyota», що спростовується поясненнями підполковника ОСОБА_11 , майора поліції ОСОБА_12 , підполковника поліції ОСОБА_13 , які зазначають, що вищевказані працівники повідомили їм що даний автомобіль нібито було надано волонтерами.

Звернуто увагу, що капітан поліції ОСОБА_2 і старший лейтенант поліції ОСОБА_1 значно перевищили надані їм повноваження в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.

З огляду на вищевикладене, дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що подальше проходження служби в Національній поліції України останніми не є доцільним.

З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, 17.04.2022р. начальником ГУ НП в Харківській області видано наказ №244, яким до заявника з відображених у Висновку мотивів застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

18.04.2022р. начальником ГУ НП в Харківській області видано наказ №209 о/с, яким на реалізацію наказу ГУ НП в Харківській області №244 від 17.04.2022р. заявника було звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”.

Суд звертає увагу, що при первинному розгляді справи судом констатовано, що предметом даного спору є правомірність накладення саме дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, що виразилося у неналежному оперативному реагуванні на заяви та повідомлення на злочин; незаконному використанні приватного транспортного засобу та невиконанні поліцейських обов'язків, що виразилося у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України в не залежності від юридичної долі вищезазначених кримінальних проваджень. З цих міркувань судом було встановлено, що і Дисциплінарна комісія, і керівник Національної поліції України у даному конкретному випадку повно з'ясували обставини фактичної дійсності і забезпечили неупередженість службового розслідування.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів судом при первинному розгляді справи було встановлено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з поліції позивача відбулось на підставі встановлених під час проведеного службового розслідування фактів щодо вчинення дисциплінарного проступку, який дискредитує звання працівника поліції та предметом даного спору була правомірність накладення на ОСОБА_1 саме дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни, що виразилося у неналежному оперативному реагуванні на заяви та повідомлення на злочин; незаконному використанні приватного транспортного засобу та невиконанні поліцейських обов'язків, що виразилося у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України в незалежності від юридичної долі вищезазначених кримінальних проваджень.

Тобто, у межах справи № 520/4556/22 судом при первинному розгляді справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення кримінального правопорушення, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

Водночас, доказів того, що правовий статус позивача у відповідному кримінальному провадженні №62022170020000290 від 13.04.2022 мав вплив на рішення дисциплінарної комісії під час визначення виду дисциплінарного стягнення висновок службового розслідування не містить, в ході службового розслідування вина позивача у скоєнні кримінального правопорушення не встановлювалась. Натомість таким розслідуванням було встановлено наявність в діях позивача ознак порушення службової дисципліни.

Суд звертає увагу, що непритягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які не сумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники Національної поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

Отже, саме вчинення дисциплінарного проступку позивачем, а не обставини проведення досудового розслідування або притягнення позивача до кримінальної відповідальності, до якої позивача не було притягнено ані станом на день призначення службового розслідування, ані в подальшому, стало підставою його звільнення з лав Національної поліції України.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З огляду на зазначене, обставини закриття інших кримінальних проваджень щодо ОСОБА_1 (які відкриті у 2022 році та були закриті за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутнасті в діянні складу кримінального правопорушення), не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 361 КАС України.

Судом апеляційної інстанції перевірено правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства та залишено без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 по справі № 520/4556/22. Непогодження заявника з рішенням, яке набрало законної сили, не може бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.

Щодо аргументу представника позивача стосовно того, що питання щодо вчинення (можливого вчинення) працівником ППОП ГУНП в Харківській області незаконних дій стосовно транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado», ДНЗ: НОМЕР_2 (з номерним знаком Національної поліції України 35-98) вирішується у межах кримінального провадження № 62022170020000290 від 13.04.2022 (справа №953/4501/22), у межах якого єдиним обвинуваченим є ОСОБА_2 , суд зазначає, що вказані обставини входять до предмету доказування саме у межах зазначеної кримінальної справи та підлягають доведенню для підтвердження наявності об'єктивної сторони злочину саме щодо ОСОБА_2 , але не при визначення складу дисциплінарного проступку, який вчинено ОСОБА_1 .

Саме вчинення дисциплінарного проступку позивачем, а не обставини проведення досудового розслідування та/або притягнення ОСОБА_2 чи позивача до кримінальної відповідальності (до якої позивача не було притягнено ані станом на день призначення службового розслідування, ані в подальшому), стало підставою його звільнення з лав Національної поліції України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що закриття кримінального провадження № 62022170020000290 від 13.04.2022 за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України стосовно ОСОБА_2 не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 361 КАС України, незважаючи на те, що ОСОБА_1 виступав у ньому як свідок.

Стосовно посилання позивача на обставини відсутності складу дисциплінарного правопорушення щодо ОСОБА_2 внаслідок скасування у судовому порядку (справа № 520/4609/22) наказів ГУНП в Харківській області ГУНП в Харківській області від 17.04.2022 № 244 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУ НП в Харківській області» та від 18.04.2022 № 209 о/с «По особовому складу», які стосувались ОСОБА_2 , суд зазначає, що у межах справи № 520/4609/22 судом надавалась оцінка допущення/недопущення саме ОСОБА_2 дисциплінарного проступку у межах конкретної події, що, відповідно, не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення саме щодо ОСОБА_1 та не потребує перегляду рішення суду у межах даної справи № 520/4556/22.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Позивачем та його представником в ході розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами доказів існування будь-яких істотних для справи обставин, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, до суду не надано. Інших підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами заявником не доведено, а судом не встановлено.

Отже, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, не відповідають ознакам нововиявлених обставин.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №520/4556/22.

Відповідно до ч.1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 256, 293-295, 297, 361, 368, 369 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 20 серпня 2024 року.

Суддя А.С.Мороко