Справа № 500/3978/24
21 серпня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Грицак Анну Миколаївну звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому просить:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої суми недоплати до пенсії померлого ОСОБА_2 у розмірі 109 994,92 грн;
зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 нараховану та невиплачену суму недоплати до пенсії померлого ОСОБА_2 у розмірі 109 994,92 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що є дружиною померлого ОСОБА_2 , який за життя отримував пенсію, призначену за нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII), та перебував на обліку у відповідача. На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі №500/548/21 ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого йому була нарахована доплата пенсії за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 в сумі 109 994,92 грн, яка не була виплачена у зв'язку з його смертю.
На заяву ОСОБА_1 про виплату недоодержаної пенсії померлого чоловіка, відповідач листом від 11.06.2024 відмовив у виплаті вказаних коштів та повідомив, що у разі смерті заявника рішення суду може бути повторно подано на виконання спадкоємцем разом з ухвалою суду про заміну сторони її правонаступником.
Позивач покликається на норми статті 61 Закону №2262-ХІІ та стверджує, що має право на одержання недоотриманих сум пенсії померлого чоловіка, нарахованих на виконання рішення суду, але не виплачених своєчасно, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 28.06.2024 разом з позовною заявою та додатками надіслані відповідачу в його електронний кабінет та доставлені 28.06.2024 та 26.06.2024 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, проте 19.08.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем направлено пояснення по справі, у якому звернута увага на те, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 №500/548/21 виконане та нараховано доплату до пенсії ОСОБА_2 в сумі 109 994,92 грн за період з 01.04.2019 по 30.04.2021. А також зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ. Така передбачає виплату недоодержаної пенсії за заявою визначених у статті осіб, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідач просив відмовити у позові.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, поясненнях відповідача, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі №500/548/21, яке набрало законної сили 09.04.2021, зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 оновленої довідки від 01.02.2021 №11/2/789 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із урахуванням проведених виплат.
На виконання цього рішення суду ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та нараховано доплату пенсії в сумі 109 994,92 грн за період з 01.04.2019 по 30.04.2021, що не заперечується відповідачем та зазначено у листі ГУ ПФУ в Тернопільській області від 11.06.2024 (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.07.2023, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 10.07.2023 складено відповідний актовий запис №1327 (а.с.8).
З 03.08.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (а.с.5), 06.06.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (а.с.10).
На звернення позивача відповідач листом від 11.06.2024 повідомив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №500/548/21 ОСОБА_2 було нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 30.04.2021.
Суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень” Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом “Про Державний бюджет України” на відповідний рік. Заборгованість на виконання рішення суду виплачується за окремою бюджетною програмою та не включається в недоотриману пенсію.
У листі звернуто увагу, що у разі смерті заявника рішення суду може бути повторно подано на виконання спадкоємцем разом з ухвалою суду про зміну сторони її правонаступником (а.с.12).
Не погодившись з відмовою у виплаті недоодержаної пенсії померлого чоловіка, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої-третьої статті 61 Закону №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок), згідно з пунктом 1.1 якого заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 2.26 Порядку для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана.
Так, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Отже, визначальним у даному випадку, є строк звернення члена сім'ї із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про виплату нарахованої, але не виплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії. При цьому, такий строк законодавцем визначається як "не пізніше 6-ти місяців" з моменту смерті пенсіонера. Таке право реалізується шляхом волевиявлення - звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами.
Водночас у спірних правовідносинах, судом встановлено, що позивач звернулася з заявою до ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо виплати заборгованості відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/548/21 від 09.03.2021 лише 06.06.2024 (а.с.25), тобто після спливу 6 місяців після смерті пенсіонера, що не відповідає вимогам статті 52 Закону №1058-IV та статті 61 Закону №2262-XI.
Суд в межах розгляду даної справи витребував у відповідача усі звернення ОСОБА_1 щодо виплати заборгованості по пенсії померлого чоловіка. Разом з тим, з такою заявою позивач зверталася лише один раз 06.06.2024.
Відповідач надав ще одну заяву ОСОБА_1 від 19.12.2023, проте така стосувалися виключно надання довідки про суму заборгованості по померлому чоловіку, а не виплати їй пенсії після померлого чоловіка (а.с.23).
Суд зазначає, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з відмовою органу Пенсійного фонду у виплаті їй нарахованих сум пенсії її чоловіка, які залишились недоотриманими у зв'язку з його смертю, при цьому право на отримання недоотриманих сум пенсії позивач заявляє у порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ.
Оскільки за приписами статті 61 Закону № 2262-XII суми недоотриманої пенсії виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а позивач звернулася за недоотриманою пенсією 06.06.2024, тобто після 6 місяців з дня смерті її чоловіка ОСОБА_2 (10.07.2023), відповідач не мав підстав для виплати позивачу недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в порядку статті 61 Закону № 2262-ХІІ. Судом не встановлено протиправності дій ГУ ПФУ в Тернопільській області.
З урахуванням викладеного, оцінюючи правомірність дій відповідача, перевіряючи дотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач діяв на підставі, у спосіб, що визначені законами України, у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 21 серпня 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.