про залишення позовної заяви без руху
21 серпня 2024 року м. Рівне№460/9170/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , у якій він просить суд:
визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною в невиплаті належних сум у день звільнення;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити недоотримане грошове забезпечення в розмірі 4038,68 грн;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити різницю для повного розміру щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2022 рік;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити різницю для повного розміру щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2023 рік;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити різницю для повного розміру щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2024 рік;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити різницю для повного розміру додаткової грошової винагороди в розмірі 5400,00 грн за період на протязі: з квітня 2022 року по січень 2023 року, березня та червня 2023 року.
У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, за результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддею встановлено, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20) зазначає наступне:
для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З приводу оскарження позивачем дій військової частини НОМЕР_1 , що полягають у не нарахуванні та не виплаті різниці для повного розміру щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2022 рік, суд зазначає наступне.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, є 30 вересня відповідного року.
Тому, перебіг строку звернення особи до суду з позовними вимогами щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня слід обраховувати з 01 листопада відповідного року (перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).
Таким чином, враховуючи обізнаність позивача про порушення свого права на отримання виплати грошової допомоги до 5 травня 2022 року та встановлений шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, позивач мав звернутися до суду до 31 березня 2023 року. Натомість, звернувшись до суду із даною позовною вимогою 15.08.2024, позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду.
З приводу оскарження позивачем дій військової частини НОМЕР_1 , що полягають у не нарахуванні та не виплаті різниці для повного розміру щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2023 рік, суд зазначає наступне.
Згідно п.4 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 р. № 754, отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
Отже, встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, є 1 листопада відповідного року.
Тому, перебіг строку звернення особи до суду з позовними вимогами щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня незалежності України слід обраховувати з 02 листопада відповідного року.
Таким чином, враховуючи обізнаність позивача про порушення свого права на отримання виплати грошової допомоги до Дня незалежності України в 2023 році та встановлений шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, позивач мав звернутися до суду до 02 травня 2024 року. Натомість, звернувшись до суду із даною позовною вимогою 15.08.2024, позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду.
При цьому, позивачем не подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку з наведенням обставин на підтвердження поважності причин пропуску такого строку та не надано відповідних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, за змістом ч. 4 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимоги ч. 4 ст. 160 КАС України не дотримані ним в частині обґрунтування позовних вимог про нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня та до Дня незалежності України безпосередньо до військової частини НОМЕР_1 .
Так, згідно п. 2 ч. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 07.05.2022 р. № 540 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:
органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Відповідно до приписів п. 4 Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 р. № 754, отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
Отже, нарахування та виплата разової грошової допомоги до 5 травня та до Дня Незалежності України здійснювалась органами Пенсійного фонду України, а також структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Всупереч наведеному, позивач без жодного обґрунтування заявив позовні вимоги про нарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня та до Дня Незалежності України до військової частини НОМЕР_1 , яка не є уповноваженим суб'єктом у даних спірних правовідносинах.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
За правилами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; позовної заяви, яка б відповідала вимогам статті 160-161 КАС України, в частині приведення суб'єктного складу учасників справи у відповідність до приписів Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК