про відмову в ухваленні додаткового рішення
20 серпня 2024 року м. Рівне №460/2345/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача, адвоката Дудки І.О., про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,
У провадженні суду перебувала адміністративна справа №460/2346/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відпловідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.
Рішенням суду від 06.08.2024 позов задоволено повністю:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та зняття з військового обліку 30 січня 2024 року ОСОБА_1 ;
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо видачі ОСОБА_1 направлення від 30.01.2024 №ССР/21/1 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби;
- визнано протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.01.2024 №25 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу по мобілізації" в частині призову на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати із сплати судового збору в сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 коп.
13.08.2024 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 14.08.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення на 20.08.2024.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином.
Від представників позивача та відповідача-1 надійшли клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без їх участі.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув заяву за відсутності сторін, у письмовому провадженні.
16.08.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.132 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.3 ст.134 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, за приписами ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч.5 ст.143 КАС України).
Аналіз наведених норм процесуального закону свідчить на користь того, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви "про це" до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
При цьому, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст.252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого ч.7 ст.139 КАС України.
Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, представник позивача подав до суду лише 13.08.2024, тобто після того, як суд ухвалив рішення у справі (06.08.2024).
До цього позивач або його представник із заявами такого змісту не зверталися, документів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на правничу допомогу до суду не подавали. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов'язку вирішувати таке питання.
Зазначення ж у позовній заяві узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань, суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, від 26.07.2023 у справі №160/16902/20, які є обов'язковими для врахування судом відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Як було зазначено вище по тексту ухвали, саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недотримання представником позивача вимог ч.7 ст.139 КАС України в частині належного та своєчасного звернення із клопотанням про стягнення витрат на правову допомогу, а тому подану заяву належить залишити без розгляду.
Керуючись статтями 252, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Дудки Ігоря Олександровича про стягнення витрат на правову допомогу у справі №460/2345/24 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено 20 серпня 2024 року.
Суддя О.М. Дудар