про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 480/5419/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумського окружного адміністративного суду про:
- визнання протиправними дій Сумського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за листопад 2023 року суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102,00 грн;
- зобов'язання Сумського окружного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої у період з 01 листопада 2023 року по 31 листопада 2023 року суддівської винагороди із застосуванням у розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, відповідно до вимог ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
- визнання протиправними дій Сумського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у січні - травні 2024 року суддівської винагороди та матеріальної допомоги на оздоровлення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102, 00 грн;
- зобов'язання Сумського окружного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої у період з 01 січня 2024 року по 31 травня 2024 року суддівської винагороди та матеріальної допомоги на оздоровлення із застосуванням у розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, відповідно до вимог ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року матеріали адміністративної справи №480/5419/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд Другому апеляційному адміністративному суду, як суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року адміністративну справу №480/5419/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Вказана справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 13 серпня 2024 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13серпня 2024 року головуючим суддею визначено Чеснокову А.О.
Разом з тим, до відкриття провадження у справі головуючим суддею Чесноковою А.О. заявлено самовідвід відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (надалі також - КАС України) з метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді Чеснокової А.О. при розгляді цієї справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року заяву про самовідвід судді Чеснокової А.О. у справі №480/5419/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено та матеріали адміністративної справи №480/5419/24 передано до відділу документального забезпечення та документообігу (канцелярії суду) для автоматичного розподілу відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2024 року передано для розгляду судді Слободянюк Н.І.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
За змістом статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як свідчить зміст позовної заяви, предмет спору зводиться до вимог про перерахунок суддівської винагороди судді Сумського окружного адміністративного суду, а тому в силу пункту 17 частини першої статті 4 КАС України спір стосується проходження позивачем публічної служби.
Тож спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Разом з тим, стаття 122 КАС України, зокрема частина п'ята цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці визначений нормами статті 233 Кодексу законів про працю України, які для цих спірних правовідносин є спеціальними відносно приписів частини п'ятої статті 122 КАС України.
До 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення). Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати (грошового забезпечення), обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, тобто до 19 липня 2022 року, "працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній після внесення змін Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, тобто з 19 липня 2022 року, "працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
У постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до вимог щодо стягнення заробітної плати за період, який тривав по 19 липня 2022 року, застосовується норма частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, а саме: особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а до вимог щодо стягнення заробітної плати за період, який розпочався з 19 липня 2022 року, застосовується норма частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній після внесення змін Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Оскільки предметом спору у цій справі є ненарахування та невиплата позивачу суддівської винагороди за листопад 2023 року та за січень - травень 2024 року, то, беручи до уваги вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/156/23, до заявлених позивачем вимог слід застосовувати норму частини першої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній після внесення змін Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач звернувся до суду з цим позовом через систему "Електронний суд" - 23 червня 2024 року.
Таким чином, позивачем дотримано строк звернення до суду із позовом лише в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати суддівської винагороди за березень 2024 року - травень 2024 року.
Разом з тим, в іншій частині позовних вимог, а саме: щодо перерахунку та виплати суддівської винагороди за листопад 2023 року та за січень - лютий 2024 року, позивачем подано цей позов із пропущенням трьохмісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення строку звернення з доказами поважності причин пропуску такого строку до позову не додано.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам частини шостої статті 161 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліку - упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недолік необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати суддівської винагороди за листопад 2023 року та січень 2024 року - лютий 2024 року з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк