Справа № 420/23074/24
21 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Аракелян М.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
23 липня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (сформований в системі «Електронний суд» 23.07.2024 року) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд (ст.287 КАС України):
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №75414678 від 15.07.2024 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.;
судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від:
- від 29.07.2024 року залишено позовну заяву без руху;
- від 12.08.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ; призначено судове засідання на 20.08.2024 року; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ; витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 75414678.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року у справі №420/11792/24, яке набрало законної сили 24.06.2024 року, ОСОБА_1 05.07.2024 року проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2024 року №ЮО108898. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024 року становитиме 38902,19 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2023 року о 31.07.2024 року, але доплата пенсії відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії на підставі рішення №420/23222/21 з 01.04.2019 року та у справі №420/16726/22 з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром та оскільки питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось в зазначеному рішенні суду у справі №420/11792/24. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 08.07.2024 року з доданими до нього копіями відповідних документів. Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень та не враховуючи роз'яснень, старшим державним виконавцем винесено постанову від 15.07.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100грн. Державним виконавцем не взято до уваги для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови: 1) факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії; 2) невиконання зумовлено неповажними причинами. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління
16.08.2024 року та 20.08.2024 року представник позивача подав суду заяви про проведення судового засідання за відсутності представника ГУПФ України в Одеській області.
20.08.2024 року відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та, зокрема, зазначив, що на виконання вимог виконавчого документа № 420/11792/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Розмір пенсії з 01.08.2024 склав 38902,19 грн. Зі змісту вищезазначеного листа вбачається, що рішення суду не виконується без поважних причин. Як зазначено в перерахунку пенсії, який додано до листів, підсумкова пенсія з надбавками складає 47478,30 грн. Однак виплаті підлягає 38902,19 грн. Таким чином, боржник належним чином повідомлений про свій обов'язок щодо здійснення дій, направлених на виконання рішення суду не виконує його без поважних на те причин. Законні вимоги виконавця ігноруються, рішення суду умисно не виконується без поважних причин, постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача та стимулюванням виконання рішення суду боржником. Крім того, ГУПФ України в Одеській області є органом влади, а тому, витрати по сплаті судового збору на його користь не відшкодовуються.
У відзиві міститься клопотання про розгляд справи без участі відповідача.
В додатки до відзиву надано копії матеріалів виконавчого провадження №75414678 Третя особа, ОСОБА_1 , пояснень щодо позову не надав.
У судове засідання, призначене на 20.08.2024 року учасники справи не з'явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені засобами електронного зв'язку.
Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.
Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.
Рішеннями Одеського окружного адміністративного суду:
- від 29.12.2021 року у справі №420/23222/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2019 перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати обчислення та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
- від 16.01.2023 року у справі №420/16726/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплати з 01 березня 2022 року за результатами індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , проіндексованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум;
- від 22.05.2024 року у справі №420/11792/24 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2024 року № ЮО108898; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.02.2023 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2024 року № ЮО108898 та здійснити виплату недоотриманих з 01.02.2023 року сум.
25.06.2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/11792/24.
28.06.2024 року відкрито виконавче провадження №75414678 з виконання виконавчого листа №420/11792/24 (а.с.100-11); вказано боржнику про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
08.07.2024 року на адресу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надісланий лист, у якому зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року по справі №420/11792/24, яке набрало законної сили 24.06.2024 року, ОСОБА_1 05.07.2024 року проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2024 року № ЮО108898. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024 року становитиме 38902,19 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2023 року по 31.07.2024 року, але доплата пенсії відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії на підставі рішення № 420/23222/21 з 01.04.2019 року та по справі №420/16726/22 з 01.03.2022 року без обмеження її максимальним розміром та оскільки питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось в зазначеному рішенні суду по справі № 420/11792/24. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Боржник відповідно до п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» просив закінчити виконавче провадження по виконавчому листу № 420/11792/24, виданому 25.06.2024 Одеським окружним адміністративним судом. (а.с.24-25).
В додатки до листа були надані копії перерахунків пенсії ОСОБА_1 від 05.07.2024 року з 01.02.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.08.2024 року.
Згідно цих перерахунків:
- з 01.02.2023 року пенсія ОСОБА_1 визначена у сумі 48365,50грн.; до виплати - 36902,19грн.; підстава проведення перерахунку - рішення суду у справі №420/11792/24 (а.с.14);
- з 01.03.2024 року пенсія ОСОБА_1 визначена у сумі 50347,70рн.; до виплати з урахуванням максимального розміру - 38902,19грн.; підстава проведення перерахунку - рішення суду (без зазначення номера справі) (а.с.15);
- з 01.08.2024 року пенсія ОСОБА_1 визначена у сумі 50347,70рн.; до виплати з урахуванням максимального розміру - 38902,19грн.; підстава проведення перерахунку - рішення суду (без зазначення номера справі) (а.с.16);
15.07.2024 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №75414678 за невиконання вимог виконавчого листа №420/11792/23 на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.12-13).
Постанова прийнята на підставі норм ст.ст.63,75 ЗУ «Про виконавче провадження».
У постанові зазначено, що рішення боржником не виконане.
22.07.2024 року позивач надіслав відповідачу лист, зміст якого є майже ідентичним змісту листа від 08.07.2024 року (а.с.18-19).
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку обставинам справи та доказам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно ч. 4, 8 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вищевикладених приписів Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення стягнення у вигляді штрафу, проте постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте, не зробив цього.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на виконання рішення суду від 22.05.2024 року у справі №420/11792/24, ОСОБА_1 05.07.2024 року проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.04.2024 року №ЮО108898. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024 року становитиме 38902,19 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2023 року о 31.07.2024 року, але доплата пенсії відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії на підставі рішення №420/23222/21 з 01.04.2019 року та у справі №420/16726/22 з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром та оскільки питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось в зазначеному рішенні суду у справі №420/11792/24.
На підтвердження викладених обставин представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано протоколи перерахунки пенсії позивача від 05.07.2024року
Згідно цих перерахунків:
- з 01.02.2023 року пенсія ОСОБА_1 визначена у сумі 48365,50грн.; до виплати - 36902,19грн.; підстава проведення перерахунку - рішення суду у справі №420/11792/24 (а.с.14);
- з 01.03.2024 року пенсія ОСОБА_1 визначена у сумі 50347,70рн.; до виплати з урахуванням максимального розміру - 38902,19грн.; підстава проведення перерахунку - рішення суду (без зазначення номера справі) (а.с.15);
- з 01.08.2024 року пенсія ОСОБА_1 визначена у сумі 50347,70рн.; до виплати з урахуванням максимального розміру - 38902,19грн.; підстава проведення перерахунку - рішення суду (без зазначення номера справі) (а.с.16).
Отже фактично рішення суду не виконане боржником, оскільки починаючи з 01.02.2023 року пенсія стягувача визначена у розмірі 48365,50грн., проте знов обмежена максимальним розміром 36902,19грн. та як наслідок відповідач не провів нарахування та виплату недоотриманих ОСОБА_1 з 01.02.2023 року сум пенсії, як то ухвалено у судовому рішенні.
Матеріали справи свідчать, що позивач сам не заперечує цього, покликаючись на урахування рішень судів в інших справах та відсутність застереження «без обмеження максимальним розміром» у рішенні у справі №420/11792/24.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання позивачем рішення у справі №420/11792/24 шляхом оформлення розрахунку доплати пенсії саме за цим рішенням з 01.02.2023 року. Тому суд відхиляє покликання позивача на те, що заборгованість по виплаті пенсії за цим рішенням фактично відсутня, констатуючи, що це є наслідком нового обмеження пенсії максимальним розміром.
Такі докази не були надані також і державному виконавцю.
Боржник зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність коштів. Проте, таких доказів позивач державному виконавцю не надав, такі докази не надані і суду.
З цих підстав суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є законною та скасуванню не підлягає.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для відшкодування позивачу судових витрат за рахунок відповідача відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 262, 287, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.287, 293 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 272 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.