Справа № 420/17005/24
20 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 30 травня 2024 року надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2020 року виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2020 року виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 26.06.2020 року виплаченого 30.04.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 26.06.2020 року виплаченого 30.04.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що відповідачем 30.11.2022 року відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №420/15366/21 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно у сумі 4585,23 грн., з урахуванням утриманого військового збору 1,5%, що підтверджується повідомленням про находження коштів. 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та індексацію-різниці 4011,76 грн. за період з 01.03.2018 року по 26.06.2020 року у загальній сумі 188765,47 грн., що підтверджується банківською випискою. 30.04.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23 відповідачем виплачено на користь позивача перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 26.06.2020 року у загальній сумі 52067,35 грн., що підтверджується банківською випискою (додаток №5 до позовної заяви). Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Представник відповідача зазначає, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. Отже, вимога про компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати в даному випадку не має жодних правових підстав.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
05 червня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Станом на 20 серпня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 (далі - позивач) з серпня 2013 року по 26.06.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - відповідач). 26.06.2020 року позивача відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2020 року №124 звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №420/15366/21 зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 26.06.2020 року. Вимогу позивача про визначення базового місяця, розміру фіксованої індексації та загальної суми індексації грошового забезпечення визнано передчасними.
З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №420/15366/21 позивач звернувся до Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), 11.11.2022 року відкрито виконавче провадження №70309389.
30.11.2022 року відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №420/15366/21 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно у сумі 4585,23 грн., з урахуванням утриманого військового збору 1,5%, що підтверджується повідомленням про находження коштів (додаток №4 до позовної заяви).
Не погоджуючись із застосованим відповідачем базовим місяцем та як наслідок виплаченою сумою індексації грошового забезпечення позивач був вимушений повторно звертатись до суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23 зобов'язано відповідача:
- нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4011,76 грн. в місяць у загальній сумі 111606, 65 грн. за період з 01.03.2018 року по 26.06.2020 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням виплаченої раніше суми.
30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та індексацію-різниці 4011,76 грн. за період з 01.03.2018 року по 26.06.2020 року у загальній сумі 188765,47 грн., що підтверджується банківською випискою.
Разом з цим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23 зобов'язано відповідача:
- здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 26.06.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за 19 невикористаних календарних діб основної щорічної відпустки за 2020 рік, грошової компенсації за 84 невикористаних календарних доби додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 -2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 календарних років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
30.04.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23 відповідачем виплачено на користь позивача перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 26.06.2020 року у загальній сумі 52067,35 грн., що підтверджується банківською випискою (додаток №5 до позовної заяви).
Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Згідно з статтями 1- 3 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159.
В силу приписів пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159).
Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.
Зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
Виходячи з наведеного, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2020 року виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23.
Також суд вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 26.06.2020 року виплаченого 30.04.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченого 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №420/17005/24 не здійснювати.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2020 року виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2020 року виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі №420/15692/23.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 26.06.2020 року виплаченого 30.04.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 року по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 26.06.2020 року виплаченого 30.04.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №420/15698/23.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя С.О. Cтефанов