21 серпня 2024 р. № 400/5885/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
прозобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
- зобов'язання розглянути рапорт солдата, рядового ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, визначеними у абзаці « 4» підпункту «Г» пункту 2 частини 4 ст.26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу», у редакції яка діяла на час звернення, станом на 05.05.2024;
- зобов'язання звільнити рядового ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі абзацу « 4» підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст.26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу», у редакції яка діяла на час його звернення з рапортом станом на 05.05.2024 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходить військову службу. Позивач звернувся до відповідача з рапортом від 05.05.2024 р. про звільнення з військової служби на підставі абзацу « 4» підпункту «Г» пункту 2 частини 4 ст.26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу». З відповіді від 09.05.2024 р. позивач встановив, що відповідач відмовив у розгляді рапорту.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 27.06.2024 р. в електронному кабінеті, правом на подачу відзиву не скористався.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
05.05.2024 р. Позивачем було подано рапорт до НОМЕР_2 Прикордонного загону ДПСУ, військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби на підставі абзацу « 4» підпункту «Г» пункту 2 частини 4 ст.26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції Закону, яка діяла на час звернення) у зв'язку з наявністю матері з інвалідністю 2 групи.
Листом НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.05.2024 р. за результатами розгляду звернення позивача повідомлено, що відповідно до ст. 14 Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. З метою реалізації права на звільнення з лав ДПСУ позивачу рекомендовано виконати рапорт (по команді), в якому зазначити назву ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого необхідно направити особову справу, вказати бажання або відсутність бажання щодо проходження ВЛК. До рапорту додати завірені копії документів, які підтверджують право на звільнення.
Позивач вважає таку відповідь протиправною, що й стало підставою звернення до суду.
Таким чином, позивач вважає, що його рапорт по суті не розглянуто.
З даного приводу суд звертає увагу на те, що в листі від 09.05.2024 р. відповідачем роз'яснено позивачу порядок звернення з відповідним рапортом та яку саме інформацію необхідно вказати, що не було зроблено позивачем у рапорті від 05.05.2024 р. Рішення по суті рапорту і не приймалось відповідачем, оскільки позивачем не дотримано вимоги до оформлення та подачі рапорту про звільнення.
Доказів того що вказані відповідачем недоліки були виправлені і подано новий рапорт у передбаченому порядку та з дотриманням необхідних вимог позивач не надав.
Позивач не був позбавлений права та можливості доопрацювати рапорт від 05.05.2024 р. та/або звернутися з новим, з урахуванням зазначених відповідачем зауважень.
Суд наголошує на тому, що звільненню з військової служби передує процедура, передбачена відповідними нормативно-правовими актами. Недотримання процедури звернення з рапортом не може мати наслідком вчинення відповідачем дій по звільненню позивача з військової служби.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Реалізуючи право на судовий захист, передбачене ст. 55 Конституцією України, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Оскільки суд дійшов висновку, що права позивача, про які зазначено в позові, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не порушено, позовні вимоги не належать задоволенню.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) про зобов'язання розглянути рапорт солдата, рядового ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, визначеними у абзаці « 4» підпункту «Г» пункту 2 частини 4 ст.26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу», у редакції яка діяла на час звернення, станом на 05.05.2024; зобов'язання звільнити рядового ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі абзацу « 4» підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст.26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу», у редакції яка діяла на час його звернення з рапортом станом на 05.05.2024 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 21.08.2024 р.
Суддя Н. В. Лісовська