з питань закриття провадження у справі
21 серпня 2024 рокусправа № 380/17028/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові заяву Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро» до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича та Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправними дій та скасування постанов, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Латтеро» (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (далі - відповідач-1) та Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача-2, які полягають у безпідставному зверненні за примусовим стягненням з виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року;
- визнати протиправними та скасувати постанови відповідача-1 від 02.08.2024 року про відкриття виконавчого провадження; про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 24224 грн. 00 коп.; про розмір мінімальних виконавчих витрат виконавчого провадження у сумі 487 грн. 64 коп. у виконавчому провадженні №75694492 з примусового виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, шляхом знесення (демонтажу) огорожі території, (протягом 10 днів зобов'язано виконати рішення суду).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 відкрив виконавче провадження №75694492, в супереч вимогам ч.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки примусове виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року закінчено постановою від 29.12.2023 року ВП №70169857. Також, звертає увагу, що відповідач-2, не будучи власником земельної ділянки, без достатніх на те правових підстав звернувся до відповідача-1 за примусовим стягненням з виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року.
Ухвалою суду від 13.08.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.
15.08.2024 року на адресу суду від Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича надійшла заява про закриття провадження у справі.
Дана заява мотивована тим, що оскільки оскаржені постанови прийняті в ході виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року, виданого Господарським судом Львівської області, в силу положень ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» спір з приводу правомірності цих постанов повинен розглядатись у порядку господарського судочинства.
Розглядаючи заяву про закриття провадження у справі, суд встановив таке.
02.08.2024 року відповідачем-1 відкрито виконавче провадження за №75694492 з виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року про зобов'язання позивача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності площею площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, шляхом знесення (демонтажу) огорожі території.
Того ж дня у виконавчому провадженні за №75694492 відповідачем-1 прийнято постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
На погодившись із наведеними постановами та зверненням відповідача-2 за примусовим стягненням до відповідача-1 позивач оскаржив їх до суду.
Змістом спірних правовідносин є протиправність постанов відповідача-1 про відкриття виконавчого провадження; про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних виконавчих витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №75694492 та дій відповідача-2 щодо звернення про примусове виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року.
Досліджуючи питання закриття провадження у справі, суд врахував такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - КАС України), суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до положень ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Наведені норми вказують на те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з державним виконавцем чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за умови, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - ГПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Даними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця чи приватного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
У свою чергу, положеннями ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №1404-VIII) також передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, наведена норма, яка є спеціальною по відношенню до загальних (ст.339 ГПК України, ч.1 ст.74 Закону України №1404-VIII), поширює юрисдикцію адміністративних судів на спори щодо оскарження постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Позивач у даній справі оскаржує:
- дії, які полягають у безпідставному зверненні за примусовим стягненням з виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року;
- постанову про відкриття виконавчого провадження;
- постанову про стягнення з боржника основної винагороди;
- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Оскільки оскарження дій органу місцевого самоврядування, належить до юрисдикції адміністративних судів, в силу положень п.1 ч.1 ст.19 КАС України, а юрисдикція адміністративного суду щодо оскарження постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди прямо визначена положеннями ч.2 ст.74 Закону України №1404-VIII, заява про закриття провадження у справі в цій частині є необґрунтованим.
У іншій частині заява про закриття провадження у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Додатково слід зазначити, що висновки суду щодо закриття провадження в частині позовних вимог ґрунтуються на правових позиціях Верховного Суду, викладених у постановах від 16 травня 2018 року у справі №921/16/14-Г/15, від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №821/872/17, від 17 жовтня 2018 року у справі №826/5195/17, від 03 квітня 2019 року у справі N 370/1034/15-ц, від 24 березня 2023 року у справі № 640/12384/21.
З огляду на викладене, суд уважає, що позовні вимоги в частині оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі в частині цих вимог, у відповідності до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, підлягає закриттю, а заява приватного виконавця - частковому задоволенню.
В іншій частині у задоволенні заяви належить відмовити.
В силу положень ч.1 ст.239 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що позовні вимоги щодо оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Щодо судових витрат, в частині вимог, провадження у справі з яких закривається, то такі не підлягають поверненню, оскільки позивач не звертався з відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 142, 238, 239, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Заяву Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про закриття провадження у справі від 15.08.2024 року задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро» до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича та Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправними та скасування постанов від 02.08.2024 року про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №75694492 з примусового виконання наказу №914/3611/21 від 04.10.2022 року про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,5815 га, кадастровий номер 4623683700:02:001:0979, шляхом знесення (демонтажу) огорожі території - закрити.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині закриття провадження у справі подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович