справа №380/24401/23
з питань роз'яснення судового рішення
20 серпня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №380/24401/23 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», які виразилися у відмові надати публічну інформацію на запит ОСОБА_1 від 11.04.2023 та зобов'язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» надати ОСОБА_1 запитувану інформацію згідно її запиту від 11.04.2023, а саме набір даних «Єдиний реєстр адвокатів України» у формі відкритих даних.
До суду надійшла заява представника відповідача про роз'яснення судового рішення, у якій вказує, що відповідно до резолютивної частини судового рішення є не зрозумілим для відповідача, який саме набір даних «Єдиного реєстру адвокатів України» та у якій формі відкритих даних потрібно надати інформацію позивачу. Якщо таку інформацію, не може прийняти навіть сам держатель реєстру Міністерство цифрової трансформації України (відсутність технічної можливості). Ба більше, не є зрозумілим судове рішення в частині того на яку саме дату надати набір даних "Єдиного реєстру адвокатів України"? На момент отриманння запиту від позивача (11.04.2023), чи на момент набрання рішення суду законної сили (09.07.2024). Отже відповідач припускає, що є різні варіанти тлумачення такого рішення, що прямо впливає на його виконання.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
З аналізу вказаної норми слідує, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, проте без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Разом з тим, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Верховний Суд України в ухвалі від 13.07.2016 у справі №826/16796/14 зазначив, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Згідно з резолютивною частиною рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №380/24401/23 суд постановив: зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» надати ОСОБА_1 запитувану інформацію згідно її запиту від 11.04.2023, а саме набір даних «Єдиний реєстр адвокатів України» у формі відкритих даних.
Як зазначалося, процесуальний засіб роз'яснення судового рішення має на меті усунути невизначеність змістовного навантаження судового рішення.
При цьому варто зауважити, що роз'яснюючи судове рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Відтак, враховуючи, що текстуальне формулювання резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №380/24401/23 є чітким, зрозумілим, не припускає кілька варіантів тлумачення та повністю розкрито змістом його мотивувальної частини, суд доходить висновку, що таке роз'яснення не потребує.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення рішення від 26.02.2024 у справі №380/24401/23 за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
Суддя Сидор Н.Т.