21 серпня 2024 року Справа № 280/6720/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р..В, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
19.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові позивачу підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2021 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2022 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2024 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини);
зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за класну кваліфікацію, надбавки за доступ до державної таємниці, надбавки за особливості проходження служби, відповідно до п.п. 1 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та премії, відповідно до п.п. 2 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 за відповідною посадою, станом на 01.01.2020 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 його пенсії; станом на 01.01.2021 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 його пенсії; станом на 01.01.2022 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 його пенсії; станом на 01.01.2023 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 його пенсії; станом на 01.01.2024 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 його пенсії.
Ухвалою суду від 24.07.2024 позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн за подання до суду цього позову по справі №280/6720/24.
Копія ухвали від 24.07.2024 була надіслана на адресу електронної пошти позивача, зазначену в позові, 07.08.2024.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій він зазначає про сплату судового збору, що підтверджується квитанцією від 15.03.2024 № 0.0.3530662199.1. Справа №280/2519/24 є нерозглянутою, оскільки матеріали позову повернені позивачу. Зазначає, що оригінал зазначеної квитанції лише один. Крім того, заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, у випадку незгоди суду з наведеними в заяві доводами.
Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Доказів звільнення позивача від сплати судового збору, як і доказів незадовільного майнового стану позивача матеріали позовної заяви не містять.
Твердження позивача про його перебування на окупованій території суд не бере до уваги, оскільки перебування його на такій території унеможливлює звернення до Запорізького окружного адміністративного суду із цим позовом, який містить підпис позивача (поданий особисто, а не засобами системи «Електронний суд»).
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено на 2024 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2024 - 3 028,00 грн.
Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру становить 1 211,20 грн.
Матеріали позову містять копію платіжної інструкції від 15.03.2024 №0.0.3530662199.1 на суму 1 211,20 грн. про сплату судового збору за подання позовної заяви позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду.
З приводу вказаної платіжної інструкції суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Під час перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що платіжна інструкція від 15.03.2024 вже пред'являлась позивачем до суду по справі №280/2519/24.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 280/2519/24 позовна заява була повернена позивачу.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, судовий збір, сплачений в адміністративній справі № 280/2519/24 підлягає поверненню у разі подання відповідної заяви позивачем.
Отже, копію платіжної інструкції від 15.03.2024 № 0.0.3530662199.1 на суму 1 211,20 грн. не може бути прийнято як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви, яку зареєстровано судом 19.07.2024 (№280/6720/24).
Суддя зазначає, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено можливості зарахування коштів, сплачених у якості судового збору по справі, що не поверталися із відповідного бюджету після сплати банком, як таких, що надають право на розгляд повторно заявлених позовних вимог цього ж позивача, але уже по іншій справі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 року у справі №809/1092/18.
Крім того, щодо можливості зарахування судового збору по справі сплаченого за позовну заяву в іншій справі, сформувала висновок колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду в постанові від 05.08.2021 року по справі №160/5879/20 (адміністративне провадження №К/9901/11999/21.
Так, у вищевказаній постанові колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначено: "Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи. Так, згідно наданих скаржником до суду апеляційної інстанції доказів, судом апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваного рішення встановлено, що надана до суду на виконання вимог ухвали від 19 січня 2021 року копія платіжного доручення № 705087 від 21 грудня 2020 року не свідчить про виконання скаржником вимог цієї ухвали суду, оскільки згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 705087 від 21 грудня 2020 року зараховано до спецфонду як судовий збір сплачений у справі № 160/10123/20, тобто копія зазначеного платіжного доручення підтверджує факт зарахування судового збору по іншій судовій справі. З огляду на викладене, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, позивач був зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи № 160/5879/20. Разом із тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, судовий збір за наданим позивачем платіжним дорученням сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи".
Вищевикладене дає підстави для висновку, що за подання будь-якої повторної заяви (позовна заява, заява про забезпечення позову, апеляційна скарга, тощо) не передбачено зарахування судового збору, зарахованого в межах іншої справи, незважаючи на те, чи була вона розглянута.
Оскільки строк заявлення клопотання про повернення судового збору законом не обмежено, позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі № 280/2519/24 в будь-який час, оскільки його позовна заява була повернута.
Тоді як при вирішення адміністративного позову у справі № 280/6720/24 судом буде вирішуватись питання про відшкодування судових витрат, понесених сторонами, вищевказана обставина може призвести до подвійного відшкодування однієї і тієї ж суми судового збору.
Твердження позивача про наявність одного примірника оригіналу зазначеної платіжної інструкції суд не бере до уваги, оскільки матеріали позовної заяви не містять оригіналу такої платіжної інструкції (надана її копія).
Враховуючи викладене, відсутність в матеріалах позовної заяви документа про сплату судового збору за звернення до суду із цим позовом, документів щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору чи відстрочення або розстрочення його сплати, суд висновує про невиконання позивачем приписів ч. 3 ст. 161 КАС України та не усунення ним недоліків позову, визначених в ухвалі від 24.07.2024 у встановлений строк.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.В. Кисіль