21 серпня 2024 року Справа № 280/9672/23 ПР/280/10/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) в у якому з уразуванням уточненої позовної заяваи просить суд :
-визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 «індексації-різниці» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 16.04.2019 року по 24.03.2020 на загальну суму 50 318,41 грн.;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 16.04.2019 по 24.03.2020 у на загальну суму 50 318,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 20.07.2016 по 15.04.2019у проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 15.04.2019 року на підставі наказу командуючого військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 27 березня 2019 року №46 позивача було переміщено та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), що підтверджується наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.04.2019 року №39. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2020 року №91, позивача було звільнено з лав Збройних Сил України у запас, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. Проте військовою частиною НОМЕР_1 (далі - відповідач) у період з 16.04.2019 по 24.03.2020 протиправно не здійснювалося нарахування та виплата так званої «індексації - різниці» грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн. в місяць, що передбачено абзацами 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 27.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Витребувано у відповідача Військової частини НОМЕР_1 інформацію з її документальним підтвердженням чи здійснювалась позивачу у період з 16.04.2019 по 24.03.2020 індексація грошового забезпечення, якщо так, надати довідку з її детальним розрахунком (із зазначенням місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) та щомісячної фіксованої індексації); контррозрахунку суми індексації грошового забезпечення за період з 16.04.2019 по 24.03.2020 в сумі 50 318, 41 грн. у разі заперечень з боку відповідача.
Станом на дату розгляду справи, витребувані документи та відзив від відповідача до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Позивач, ОСОБА_1 , з 20.07.2016 по 15.04.2019 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 15.04.2019 №39 капітана ОСОБА_1 , начальника відділення військового обілку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 №46 на посаду начальника стройової частини відділення персоналу штабу НОМЕР_2 окремої механізованої бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу), ввжати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби до м.Торецьк Донецької області. З 15.04.2019 виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та знято з усіх видів забезпечення.
15.04.2019 на підставі наказу командуючого військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 27 березня 2019 року №46 позивача було переміщено та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), що підтверджується наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.04.2019 року №39.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2020 року №91, позивача було звільнено з лав Збройних Сил України у запас, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Проте Позивач зааннчає, що військовою частиною НОМЕР_1 у період з 16.04.2019 року по 24.03.2020 року протиправно не здійснювалося нарахування та виплата так званої «індексації - різниці» грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн. в місяць, що передбачено абзацами 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Не погодившись з такою бездяльнівстю відповідача відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Так, частинами 1-4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011 -XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011 -XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим частини 3 статті 9 Закону №2011 -ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
По суті індексація являється складовою грошового забезпечення (заробітної плати) в частині додаткового грошового забезпечення та являється однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників в тому числі військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 червня 2018 року справа N 695/984/16-ц (провадження N 61-12183св18) та 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою (далі - Порядок №1078). Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (п 1 Порядку №1078).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзацом 2 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
Тобто, відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078, - місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (далі - базовий місяць).
При цьому, питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Щодо розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення у період з 16.04.2019 року по 24.03.2020 суд зааннчає настпне.
Так нормами Порядку №1078 передбачено виплату індексації двох видів: «поточна індексація» - виплачується у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (абз. 2. п. 1-1 Порядку №1078); «індексація - різниця» - виплачується у разі, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу, - проводиться виплата індексації, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, до якої додається сума індексації, яка складається в наслідок вимог передбачених абзацом 2 пункту 1-1 Порядку №1078 (абз. 3,4,6 п.5 Порядку №1078).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у аналогічній справі № 400/3826/21, постанові від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 11 травня 2023 року по справі №260/6386/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22 .
Так, 01 березня 2018 року вступила в силу постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Порядок №704), якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.
Тобто, базовим місяцем індексації в даний період є березень 2018 року.
Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.
Позивач не заперерчує що відповідачем нарахована та виплачена так звана «поточна індексація» грошового забезпечення.
В даний період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Так, абзацом 3 пункту 5 Порядку №1078 визначено сма індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної (згідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку №1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації зазначеного у пункті 1 -1 Порядку №1078 (103 відсотка).
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується.
Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотка).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21, у якій Верховним Судом у пунктах 86 - 110 постанови надано детальні роз'яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації військовослужбовцям у період з березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду.
Зокрема, Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21 у пунктах 104-109 постанови зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме:
«104. Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.
105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в січні 2018 року.
106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
109. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А)».
Аналогічні правові висновки Верховного Суду висвітлені у постанові від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 160/10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 11 травня 2023 року по справі №260/6386/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22
Крім того, суд враховує, позивач вважаєчи, що у період з 01.03.2018 по 15.04.2019 ІНФОРМАЦІЯ_6 протиправно ігнорував вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 звернувся з позовом до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 280/5915/22 позов задоволено:
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 15.04.2019.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 15.04.2019, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 у сумі 60252 гривні 51 копійка, з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Задовольняючи позов у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 280/5915/22 зазначено наступне:
«Відповідно до довідки від 16.02.2022 №Ф/95 нарахований місячний грошовий дохід позивача: за лютий 2018року становить 11 313,60 грн, за березень 2018року становить 11227,70 грн.
Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв'язку з підвищенням з 01.03.2018 посадових окладів не підвищився, а фактично став меншим, а тому приймається за 0,00 грн (11227,70 грн (грошове забезпечення за березень) мінус 11 313,60 грн (грошове забезпечення за лютий) становить - 85,90 грн).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення та сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення в грошового доходу (прожиткового мінімуму), що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів становить 4 463,15 грн.
Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та такий підтверджується, зокрема, постановою від 21.01.2022 у справі № 440/9802/21, постановою від 14.09.2022 у справі №420/3121/22.
Виходячи з вищевикладеного, у відповідача не було законних підстав не виплачувати індексацію грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року, оскільки підвищення грошового доходу позивача у березні 2018_року не відбулося, та становить 0,00 грн.
Відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн мінус 0,00 грн та становить 4463,15 грн».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі №280/5915/22 залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 280/5915/22 додатково зазначено: «Таким чином, підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не було законних підстав не виплачувати індексацію грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року, оскільки підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року не відбулося, та становить 0,00 грн».
Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені рішеннями суду в вищезазначеній адміністративній справі , які набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи в силу положень статті 78 КАС України.
Таким чином у справі № 280/5915/22 судами було встановлено, що у місяці підвищення тарифної ставки (окладу) згідно рішень Уряду, березні 2018 року, підвищення грошового доходу позивача становило 0,00 грн. не перевищило розмір можливої індексації, що припадала на березень 2018 року 4 463,15 грн., місяць підвищення посадових окладів та сума належної позивачу «індексації-різниці» грошового забезпечення в березні 2018 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу становить 4463,15 грн..
Такий розмір «індексації - різниці» грошового забезпечення 4463,15 грн., згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21: «108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби».
Аналогічні правові висновки Верховного Суду висвітлені у постанові від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 160/10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 11 травня 2023 року по справі №260/6386/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи 15.04.2019 позивача було переміщено та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), що підтверджується наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.04.2019 №39.
Водночас звільнено та знято з усіх видів забезпечення позивача було 24.03.2023, що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2020 року №91.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, враховуючи рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 у справі №280/5915/22, відповідачем протиправно не було здійснено нарахування та виплату позивачу «індексації - різниці» грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн. в місяць передбачену абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 до дня звільнення включно.
Так суд погодажується з надиним позивачем розрахунокм, що загальна сума «індексації-різниці» грошового забезпечення, яка повинна була бути нарахована та виплачена відповідачем за період з 16.04.2019 по 24.03.2020 рстановить 50 318,41 грн., а саме:
4463,15 грн. / 30 днів * 15 днів (квітня 2019 року) = 2 231,57 грн.;
4463,15 грн. * 10 місяців (з травня 2019 по лютий 2020 року) = 44 631,50 грн.;
4463,15 грн. / 31 день * 24 дні (березня 2020 року) = 3 455,34 грн..
Відповідачем не надано жодних заперечень чи зауважень щодо розрахунку суми «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 16.04.2019 по 24.03.2020
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що невиплата позивачу «індексації-різниці» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 16.04.2019 по 24.03.2020 на загальну суму 50 318,41 грн. є протиправною, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача належить зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 16.04.2019 по 24.03.2020 на загальну суму 50 318,41 грн.
Доказів зворотного до суду відповідачем не надано.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з'ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову
Відповідач не надав суду відзив на позовні вимоги, що розцінюється судом як визнання відповідачем позовних вимог.
У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (ч. 4ст. 189 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) «індексації-різниці» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 16.04.2019 по 24.03.2020 на загальну суму 50 318,41 грн..
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 16.04.2019 по 24.03.2020 на загальну суму 50 318,41 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова