15 серпня 2024 рокум. Ужгород№ 260/2365/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - не з'явився;
представник позивача - Демченко Т.С.
представник відповідача - Руденко В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії. а саме:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , виражені у Висновку помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи - начальника юридичної групи старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 від 16.01.2024 року щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 зі служби за мобілізацією в збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
зобов'язати Військову частику НОМЕР_1 звільнити сержанта З механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в зв'язку зі здійсненням постійного догляду за батьком ОСОБА_4 ;
вирішити питання про стягнення судових витрат.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд справи.
17.06.2024 року відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що представник позивача 03.08.2023 року вже зверталася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Як підстава для таких самих позовних вимог (зобов'язання відповідача звільнити позивача з військової служби за пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у вказаній справі міститься посилання на висновок ЛКК (витяг з протоколу 10/251 від 14.03.2023 року).
У судовому засідання представник позивача підтримав клопотання про закриття провадження у справі та просив суд закрити провадження у даній справі на підставі ст. 238 КАС України.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання про закриття проводження у справі заперечила, вказала на те, що предметом позову у даній справі є інший висновок відповідача.
Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Водночас пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Умовами застосування такої підстави для закриття провадження у справі є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Відтак, після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Тобто, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому таке право не є абсолютним. У випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд має правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про: "визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , виражені у Висновку помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи - начальника юридичної групи старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 від 16.01.2024 року щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 зі служби за мобілізацією в збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»; зобов'язати Військову частику НОМЕР_1 звільнити сержанта З механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в зв'язку зі здійсненням постійного догляду за батьком ОСОБА_4 ".
В свою чергу предметом спору у справі № 260/6741/23 є вимоги позивача про: "визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , виражені у Висновку вих. №11017 від 25.06.2023 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 зі служби за мобілізацією в збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»; 2) зобов'язати Військову частику НОМЕР_1 звільнити сержанта З механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону старшого сержанта ОСОБА_1 зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в зв'язку зі здійсненням постійного догляду за батьком ОСОБА_4 ".
Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Таким чином, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то суд своєю ухвалою може закрити провадження у справі.
Втім, порівняльний аналіз позовних заяв у справах №260/6741/23 та №260/2365/24 вказує на те, що хоча обидві справи і стосуються спору між одними й тим сторонами (за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ), однак підстави звернення до суду у цих справах різні, оскільки стосуються різних висновків відповідача щодо розгляду різних рапортів позивача.
За таких обставин суд доходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження в адміністративній справі № 260/2365/24, а відтак у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити (надати) учасникам справи.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.08.2024 року.
СуддяС.А. Гебеш