Єдиний унікальний № 371/829/22
Номер провадження № 2/371/442/24
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
"21" серпня 2024 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О., розглянувши позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Миронівського районного суду Київської області звернувся представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судом здійснено запит щодо місця проживання до відділу (Центр) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до наданих відповідей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: буд. АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: буд. АДРЕСА_1 не значиться. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . за адресою: буд. АДРЕСА_1 , знятий з вище вказаної адреси по свідоцтву про смерть.
Судом здійснено запит до Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському район Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) щодо уточнення біографічних даних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до наданих відповідей ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до положень ст. ст. 25, 30 ЦК України, ст.ст.46-48 ЦПК України позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.
Згідно з частиною 1 статті 42, статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно зі статтею 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
У зв'язку з тим, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 померли, припинилась і їх цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки).
Зважаючи на це, а також те, що смерть відповідачів мала місце до пред'явлення даного позову до суду, остання не набула цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто вони не були стороною у даній справі на момент смерті.
Згідно із статтею 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позицію була висловлена і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ висловленою в ухвалі від18листопада 2015 року в справі №6-20987ск15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення та визнання права на предмет іпотеки.
З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.
В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В даному випадку відповідачі ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою 06 вересня 2022 року, тобто на момент звернення із позовом до суду відповідачі вже померли.
Якщо позов пред'явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Крім того, у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати, міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.
За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі в частині позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за відсутності у відповідачів цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто, що провадження по даній справі не підлягає відкриттю і справа в частині позовних вимог до померлих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до частини 2 статті 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
Вказані обставини свідчать про відсутність передумов відкриття провадження в справі за заявленим позовом в частині пред'явлених позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та являються підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, встановивши, що на момент подання позовної заяви відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 померли, про що стало відомо суду до відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Подільского районного суду м. Києва.
Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
При цьому, спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ, відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Пунктом 4 ч. 2 ст.187 ЦПК України передбачено, що при постановленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
При цьому, спрощене позовне провадження призначене для розгляд, зокрема, малозначних справ, відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України.
Так, для цілей цього Кодексу малозначними справами є серед іншого справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу, відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Оскільки предмет позовних вимог не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, враховуючи обраний спосіб захисту, вказана справа має бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд вважає за можливе розглянути справу без повідомлення (виклику) сторін, проте, це не позбавляє позивача, відповідача права у строк встановлений ч. 7 ст. 279 ЦПК України подати відповідне клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 128, 187, 274, 277, 353 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Прийняти позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду та відкрити провадження у справі.
Призначити справу до розгляду по суті у відкритому судовому засідання на 12 год. 10 хв. 26 версеня 2024 року в приміщенні Миронівського районного суду Київської області, розташованого за адресою: вул. Травнева, 3 м. Миронівка, Обухівський район, Київська область.
Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Копії ухвал про прийняття до розгляду цивільної справи у порядку спрощеного позовне провадження у справі направити позивачу, та іншим сторонам.
Відповідач має право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178, 191 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. Уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву у порядку, передбаченому ст.179, 278 ЦПК України.
Відповідач має право подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив в порядку, передбаченому ст. 180, 278 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя М.О.Кириленко