Справа № 367/8207/24
Провадження по справі № 1-кс/367/1113/2024
Іменем України
15 серпня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого СВ ВП № 2 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12024111040000760 від 21.06.2024 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Петрівське Києво-Святошинського р-ну Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
До слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання.
Своє клопотання слідчий мотивує тим, що слідчим відділенням ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040000760 від 21.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Встановлено, 21.06.2024 року приблизно о 18 год. 16 хв. (точний час не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, незаконно, не маючи на те спеціального дозволу, з метою подальшого збуту, зберігав за місцем проживання один поліетиленовий зіп-пакет в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою амфетаміну в речовині 31,909 г, що є особливо великим розміром. Таким чином, ОСОБА_6 незаконно зберігав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 31, 909 г, що є особливо великим розміром.
В подальшому, 21.06.2024 року, в період часу з 18 год. 16 хв. по 22 год. 13 хв. в ході огляду місця події, в приміщенні квартири, за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: поліетиленовий зіп-пакет в середині якого знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, яку ОСОБА_6 незаконно зберігав з метою збуту. Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне зберігання з метою збуту психотропних речовин, предметом якого були психотропні речовини в особливо великих розмірах.
ОСОБА_6 21.06.2024 року о 01:29 год. (фактичний час затримання 22:14) затримано у порядку ст. 208 КПК України та 22.06.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту психотропних речовин, предметом якого були психотропні речовини у особливо великих розмірах.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 21.06.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України 22.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; висновком експертизи за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-24/36800-НЗПРАП; іншими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження.
Підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: - переховуватися від органу досудового розслідування та суду; - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введений воєнний стан строком на 30 діб від 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який триває і по теперішній час. Таким чином, ОСОБА_6 користуючись ситуацією в країні має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Також, підозрюваний, не одружений, дітей на утриманні немає, не працюючий, тобто в останнього фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б його утримати від переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, знаючи про фактичне місце проживання свідків, може з метою уникнення від кримінальної відповідальності незаконно впливати на них змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі показань. Крім того, свідки у даному кримінальному провадженні ще не допитані під час судового розгляду, що, у разі застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, надає йому можливість суттєво вплинути на їхні показання до початку розгляду кримінального провадження судом.
Також, звертаючись з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків. Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, прокурор просив не визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки, наявність ризиків не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю кримінального правопорушення. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали клопотання, вважає, клопотання слідчого таким, що підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника слід відмовити, з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так, положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту психотропних речовин, предметом якого були психотропні речовини у особливо великих розмірах.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події від 21.06.2024 року; протоколом затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України від 22.06.2024 року; показами свідка ОСОБА_7 ; показами свідка ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_9 ; висновком експертизи за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за № СЕ-19/111-24/36800-НЗПРАП від 22.06.2024 року.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, є особливо тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Також, судом встановлено, що підозрюваний офіційно не працює, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а тому може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_6 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Ризик вчинення, підозрюваним, впливу на свідків, існує, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані вже наявних в даному кримінальному провадженні свідків, та можливо й інші особи, які можуть бути встановлені органом досудового розслідування в майбутньому.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та беручи до уваги, що підозрюваний не працевлаштований, не одружений, дітей на утриманні не має, з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також здійснити вплив на свідків, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Так, домашній арешт не зможе уберегти від ризику переховування від слідства та суду. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувався, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов'язання не відповідає тяжкості злочину, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров'я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід продовжити підозрюваному саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
Разом із тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Так, п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, визначає право, а не обов'язок суду, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, враховуючи обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан обвинуваченого та наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Крім цього, продовжуючи застосування до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ними внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов'язки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183-187, 193-203, 205-206, 369-372, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12024111040000760 від 21.06.2024 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та зменшення суми застави - залишити без задоволення.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 обчислювати з 15.08.2024 року до 22.09.2024 року, включно.
Одночасно продовжити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень і може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661).
ОСОБА_6 звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов'язки:
1) прибувати до прокурора, слідчого або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або слідчого;
3) повідомляти прокурора чи слідчого про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити, що у разі, якщо підозрюваний ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора, слідчого або суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 19 серпня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1