провадження № 1-кс/294/356/24
справа № 294/1079/24
01 липня 2024 року слідчий суддя Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060470000159 від 25.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, -
До слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області надійшло вказане клопотання про арешт майна погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_4 , в якому було зазначено, що 25.05.2024 в період часу з 01 по 05 год. на автодорозі сполученням с. Ясногород-смт. Романів Житомирського району Житомирської області автомобіль марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив виїзд за межі проїзної частини внаслідок чого пасажир вказаного транспортного засобу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці.
Під час проведення 25.05.2024 огляду на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди вилучено транспортний засіб (учасник дорожньо-транспортної пригоди) автомобіль марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_1 та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_2 .
Слідчим на підставі ч. 1 ст. 237 КПК України вказаний автомобіль марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 було оглянуто та вилучено до Відділення поліції №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області оскільки вказаний транспортний засіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишив на собі сліди вчинення злочину, механізм яких необхідно додатково дослідити шляхом проведення судових експертиз технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної експертизи.
Враховуючи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вказаний автомобіль зберіг на собі сліди вчинення злочину, а також можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у даному кримінальному провадженні, постановою слідчого від 25.05.2024 вказаний автомобіль визнано речовим доказом.
25 травня 2024 року відомості за даним фактом внесено до ЄРДР № 12024060470000159, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України.
Слідчий ОСОБА_3 до суду не з'явився, подав заяву, в якій просить клопотання розглядати без його участі та задовольнити клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до частини 1 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Слідчий суддя встановив, що клопотання подано слідчим із додержанням вимог статті 171 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Постановою слідчого СВ ВП №5 в Житомирській області від 25.05.2024 вищевказане майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024060470000159 від 25.05.2024.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що існує необхідність в накладенні арешту на майно, що вказане в постанові від 25.05.2024.
Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-175, 309, 371, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно (позбавити права на відчуження, розпорядження та користування), а саме: автомобіль ВАЗ 2106 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який було вилучено 25.05.2024 на місці проведення огляду дорожньо-транспортної пригоди, а саме на автодорозі сполученням с. Ясногород - смт. Романів Житомирського району Житомирської області.
В рахунок забезпечення виконання ухвали, після проведення відповідних експертиз вказаний речовий доказ залишити на зберіганні у сторони обвинувачення - спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів центру забезпечення ГУНП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1