Іменем України
Справа № 285/4182/24
провадження № 1-кс/0285/1065/24
20 серпня 2024 року м. Звягель
Слідча суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,
клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
про арешт тимчасово вилученого майна
по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060530000787 від 12.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (далі - ЄРДР), -
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду місця події 11.08.2024, а саме: автомобіль Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_1 (далі - Автомобіль), мотоцикл Lifan LF150-2Е з реєстраційним номером НОМЕР_2 (далі - Мотоцикл), позбавивши власників, будь-яких осіб, які відповідно до чинного законодавства мають право можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, зазначених прав на нього.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 11.08.2024 близько 11:20 год. водій Автомобіля ОСОБА_4 , рухаючись по вул. Л. Українки в с. Ходурки в напрямку с. Чижівка Звягельського району Житомирської області, поблизу буд. №26, на нерегульованому перехресті вул. Л. Українки-Лісова-Польова в с. Ходурки Звягельського району, допустив зіткнення з Мотоциклом під керуванням ОСОБА_5 , який рухався з вул. Польова в напрямку вул. Лісова в с. Ходурки Звягельського району. Внаслідок ДТП водій та пасажир мотоциклу ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
Цього ж дня слідчим СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області проведено огляд місця події під час якого було вилучено транспортні засоби.
По даному факту внесено відомості до ЄРДР.
Оскільки вилучені транспортні засоби є речовими доказами, зберегли на собі та містять відомості, які можуть бути використані як докази, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Сторони в судове засідання не прибули.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Арешт майна - це тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (ст.170 КПК). Він є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких допускається лише у випадку, коли слідчий, прокурор доведе наявність трьох необхідних складових, а саме, що 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.
Частиною другою ст.167 КПК України встановлюється, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.
З наявного в матеріалах справи витягу з ЄРДР слідує, що в провадженні досудового органу перебувають матеріали кримінального провадження по факту порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2024 на нерегульованому перехресті вул. Л. Українки-Польова-Лісова в с. Ходурки Звягельського району Житомирської області, було вилучено: автомобіль Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_1 , мотоцикл Lifan LF150-2Е з реєстраційним номером НОМЕР_2 , які залишено на зберіганні спеціального майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, що по вул. Шепетівська, 2 в м. Звягель Житомирської області.
Постановою слідчого від 12.08.2024 транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024060530000787.
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 слідує, що автомобіль Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 мотоцикл Lifan LF150-2Е з реєстраційним номером НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ).
Ініціатор клопотання, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою останнього є збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
Подане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України та в ньому обґрунтовано зазначено про необхідність арешту майна, яке відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для осіб, яких він стосується, не вбачається.
З огляду на наведене, з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи можливість використання вказаного майна як доказ у кримінальному провадженні, оскільки воно визнано речовим доказом, та з метою збереження речових доказів, для проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Також, звертаю увагу, що згідно практики ЄСПЛ втручання у власність (користування) фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.
Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес.
Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
Отже, в даному випадку дотримано вимоги правомірності втручання у право власності фізичних осіб, таке втручання є законним, відповідає суспільному інтересу та при цьому враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, передбаченим ст.2 КПК України, оскільки іншим чином неможливо збереження речових доказів.
Відтак, приходжу до висновку про наявність підстав вважати, що вилучені транспортні засоби є речовими доказами, можуть зберегти на собі або містять сліди кримінального правопорушення та в подальшому можуть бути використані, як доказ вчинення злочину, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 11.08.2024 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме:
- автомобіль Volkswagen Transporter з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 );
- мотоцикл Lifan LF150-2Е з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ),
позбавивши власників, будь-яких осіб права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, зазначених прав на нього.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідча суддя ОСОБА_1