Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/479/22
Провадження № 1-кп/935/79/24
Іменем України
20 серпня 2024 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області, обвинувальний акт, який надійшов до суду від прокурора Коростишівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060420000043 від 22.02.2022,за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінгечаур, Республіка Азербайджан, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, депутатом та особою з обмеженими можливостями не є, судимого: 26.11.2020 Дружківським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців, 11.01.2023 вироком Богунського районного суду м. Житомира за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, зокрема, вироком Дружківського міського суду Донецької області від 26.11.2020 у справі №229/4468/20 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, остаточно призначено покарання у виді арешту строком на 5 місяців (звільнений 03.08.2021); вироком Богунського районного суду м. Житомира від 11.01.2023 у справі №295/9774/22 за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, та маючи непогашену судимість за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 26.11.2020, повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності до постановлення вироку Богунського районного суду м. Житомира від 11.01.2023, за наступних обставин.
Так, у невстановлений у ході досудового розслідування день, час та місці, за невстановлених обставин, ОСОБА_6 повторно, спільно із двома невстановленими в ході досудового розслідування особами чоловічої та жіночої статі, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, діючи з корисливих мотивів та прагнучи швидкого особистого збагачення, розробили план злочинної діяльності, що полягав у здійснені телефонних дзвінків на стаціонарний, мобільний телефон ОСОБА_4 та повідомлення останній завідомо неправдивих відомостей про участь її доньки в дорожньо-транспортній пригоді. При цьому, шляхом введення в оману та переконання ОСОБА_4 щодо необхідності термінового лікування її доньки, мали намір заволодіти її грошовими коштами, отриманих на дане лікування.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів та з метою швидкого особистого збагачення за рахунок ОСОБА_4 , 21.02.2022, близько 12 год. 40 хв., невстановлена слідством особа жіночої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, діючи згідно спільно розробленого плану за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в невстановленому слідством місці, використовуючи телефон, здійснила дзвінок на стаціонарний абонентський номер (4130)-7-82-32 ОСОБА_4 , яка проживає по провулку АДРЕСА_2 , та представившись її дочкою, створюючи максимально стресову та наближену до реальності подію із життя, повідомила ОСОБА_4 про те, що вона (її дочка) потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та потребує невідкладної медичної допомоги, за яку потрібно в найкоротший термін заплатити грошові кошти.
У подальшому, невстановлена слідством особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, діючи згідно спільно розробленого плану за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в невстановленому слідством місці, використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , здійснила дзвінок на мобільний абонентський номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 , та представившись лікарем її доньки, ввів останню в оману шляхом повідомлення їй неправдивих відомостей про причетність її доньки до дорожньо-транспортної пригоди та необхідності термінової передачі грошових коштів у сумі 20 000 доларів США для вирішення питання щодо термінового лікування доньки.
Будучи введеною в оману, внаслідок сприйняття як правдивих відомостей про проблеми своєї доньки, ОСОБА_4 погодилася на висунуту невстановленою слідством особою чоловічої статі вимогу передати грошові кошти. При цьому, невстановлена слідством особа чоловічої статі, діючи згідно спільно розробленого плану за попередньою змовою групою осіб, дізналась від ОСОБА_4 адресу її проживання та повідомила їй, що грошові кошти слід передати особі - медичному працівнику, який незабаром до неї приїде додому.
Невстановлена слідством особа чоловічої статі повідомила ОСОБА_6 адресу проживання ОСОБА_4 у якої він, діючи згідно спільно розробленого плану за попередньою змовою групою осіб, шахрайським шляхом має забрати грошові кошти.
Надалі, упродовж дня, тобто 21.02.2022, невстановлена слідством особа чоловічої статі, з метою досягнення мети в отриманні шахрайським шляхом грошових коштів, з абонентських номерів телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , періодично телефонувала на номер мобільного телефону НОМЕР_2 ОСОБА_4 , при цьому акцентуючи увагу на нібито стрімкому погіршенні стану здоров'я її доньки, у зв'язку із неможливістю надання медичної допомоги за відсутності грошових коштів.
Продовжуючи реалізовувати вказаний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими слідством особами жіночої та чоловічої статі, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, 21.02.2022, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_6 повторно, достовірно знаючи про введення невстановленою слідством особою чоловічої статі в оману ОСОБА_4 щодо необхідності передачі їм грошових коштів для вирішення видуманої проблеми щодо потрапляння в дорожньо-транспортну пригоду її доньки, приїхав за адресою її проживання - АДРЕСА_2 . Зустрівшись за вказаною адресою з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , продовжуючи діяти згідно спільно розробленого плану за попередньою змовою групою осіб, повідомив їй, що він є медичним працівником лікарні, та запевнивши, тим самим вводячи в оману останню з приводу того, що на термінове лікування її дочки потрібні грошові кошти, отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, які остання передала, будучи переконаною у тому, що її дочка перебуває у небезпечному для життя стані.
У подальшому, ОСОБА_6 , отримавши шахрайським шляхом грошові кошти, місце скоєння злочину залишив та розпорядився вказаними грошовими коштами на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_4 майнової шкоди в сумі 40 000 доларів США, що у відповідності до облікової ставки Національного банку України, станом на 21.02.2022, становить 1 133 712 грн.
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч. 5 ст. 190 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 визнав повністю, пояснив, що дуже шкодує про скоєне, оскільки потерпіла є особою похилого віку, буде докладати можливих зусиль для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на разі відшкодувати шкоду не має можливості, оскільки перебуває в місцях позбавлення волі.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що у 2022 році їй зателефонувала жінка, представилась дочкою останньої та повідомила, що потрапила в автокатастрофу, потім слухавку взяв чоловік, представився лікарем, завідувачем відділення та повідомив, що у дочки перелом суглобів, потрібна операція, яка коштує 18000 доларів, ОСОБА_4 попросила зателефонувати ще одній її дочці та чоловіку, на що їй відповіли, що вже телефонували, вони зайняті. ОСОБА_4 повідомила по телефону свою адресу і за декілька хвилин прийшов обвинувачений ОСОБА_6 , був одягнений у білу куртку з чорними смугами, на голові був головний убір, зайшов у будинок, вони разом відрахували 18000 доларів, потім він зателефонував до іншої особи, запитав у ОСОБА_4 чи є гривні, вона принесла 2000 гривень, але обвинувачений повідомив, що у дочки пробиті легені, гривні не потрібно, потрібно долари і взяв 28000 доларів, потім ще зателефонував третій раз і забрав всі долари, а саме 40000 доларів, потім хотів вийти з двору, але ворота були зачинені і він перескочив через них, а його спільник по телефону повідомив ОСОБА_4 , що необхідно написати дві заяви, одну до медичного закладу, іншу до поліції, потім ще потрібно було написати дві заяви і вона зрозуміла, що це шахраї. Коли ОСОБА_4 зателефонувала до іншої дочки, вона повідомила, що їй з цього приводу нічого не відомо, після чого ОСОБА_4 викликала працівників поліції. Потерпіла ОСОБА_4 покарання обвинуваченому ОСОБА_6 просила призначити обвинуваченому сувору міру покарання, цивільний позов просила задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_5 просила задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у повному обсязі, покарання обвинуваченому просила призначити згідно вимог чинного законодавства, на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 , прокурор, захисник не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 доведена, дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 190 КК України, як умисні дії, які виразилися у заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України є особливо тяжким злочином, ОСОБА_6 судимий, не працює, не одружений.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого до вчиненого, поведінку ОСОБА_6 під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, морального засудження своєї поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, позицію потерпілої і вважає, що його виправлення і перевиховання, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання неможливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону, остаточне покарання визначити за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Богунського районного суду м. Житомира від 11.01.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів; виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Потерпілою ОСОБА_4 до суду подано цивільний позов до ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки діями обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_4 заподіяно матеріальної шкоди загальну суму 40 000 доларів США, що у відповідності до облікової ставки НБУ станом 21.02.2022 становить 1 133 712 гривень та моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень, оскільки потерпіла зазнала значного душевного болю та хвилювання у зв'язку із ситуацією щодо неправдивих відомостей стосовно стану її доньки, вигаданої ситуації з ДТП та отриманням останньою тілесних ушкоджень, при цьому ОСОБА_4 має похилий вік та слабкий стан здоров'я, що є моральною шкодою у розумінні ст. 23 ЦК України.
Згідно з ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 23, ст.1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і зокрема у зв'язку зі смертю фізичної особи внаслідок дій джерела підвищеної небезпеки. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч. 3 зазначеної статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 04 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Судом встановлено, що шкода, завдана потерпілій є наслідком неправомірних дій ОСОБА_6 , винуватість якого в судовому засіданні доведена повністю.
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає задоволенню, суд враховує те, що внаслідок злочину потерпіла зазнала сильних та тривалих душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_6 , які проявились у негативних думках та спогадах про події, тривожністю, важкістю виконання повсякденних обов'язків, порушення сну, емоційної напруги.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 визнав повністю, визнання позову не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже, цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 133 712 (один мільйон сто тридцять три тисячі сімсот дванадцять) гривень 00 копійок та моральної шкоди у розмірі 15 000 (п'ятнадцять) тисяч гривень слід задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні не обирався.
Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні не накладався.
Питання про процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ст. 100, 124, ч.3 ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Богунського районного суду м. Житомира від 11.01.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України, остаточно призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 18.08.2022.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкодизадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 1 133 712 (один мільйон сто тридцять три тисячі сімсот дванадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 15 000 (п'ятнадцять) тисяч гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судових трасологічної та дактилоскопічної експертиз у розмірі 2745,92 гривень.
Речові докази: металеву ручку для відкриття дверей, упаковану до паперового конверту, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області- знищити; рукописні надписи на 4 аркушах паперу - «Заявление» здійснені ОСОБА_4 , викладені іноземною мовою - російською, які були задиктовані потерпілій ОСОБА_4 21.02.2022 - залишити в матеріалах кримінального провадження; копію договору купівлі-продажу квартири від 2021 року, на 2 аркушах та договір дарування квартири від 1995 року на 2 аркушах - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1