Справа № 296/7318/24
1-кс/296/2774/24
Іменем України
15 серпня 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження №12024060000000071 від 14.02.2024 про арешт майна
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотаннями в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування матеріалів кримінального провадження, відомості про яке 13.12.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060000000071 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
02.04.2024 під час проведення НС(Р)Д, у порядку ст.271 КПК України, встановлено що ОСОБА_5 за спільної участі інших співучасників злочину, використовуючи відділення ТОВ « Нова Пошта », здійснили пересилання поштового відправлення, у якому знаходилось 55 згортків з вмістом кристалічної речовини, які у своєму складі містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон» масою в перерахунку на загальну масу речовини становить 6,2087 г. та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол у твердій формі) в перерахунку на загальну масу речовини становить 3,8300 г.
Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими особами, вчинила незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «метадон».
Окрім того, протягом 2024 року та по теперішній час ОСОБА_5 спільно з іншими невстановленими особами, вчиняє активні дії щодо збуту наркозалежним особам наркотичних засобів за аналогічною схемою на території м. Житомир.
Домоволодіння, де проживає ОСОБА_5 розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке зазначене в Реєстрі речових прав об'єктом житлової нерухомості та являє собою домоволодіння, яке складається з житлового будинку загальною площею 79.4 кв.м. з прибудовами та підсобними приміщеннями (сараї, погріб, гараж та ін.)
07.08.2024 працівниками СУ ГУНП в Житомирській області, у відповідності до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир по справі №296/6947/24 від 01.08.2024, у період часу з 07.29 до 08.59 проведено обшук у домоволодінні та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно: - мобільний телефон «Iphone» темно сірого кольору, без сім-карти; - мобільний телефон «Iphone» сріблястого кольору, модель А1549 , з пошкодженнями без сім-карти; - мобільний телефон «Iphone S» модель А1633 з розбитим екраном без сім-карти; -мобільний телефон «Iphone» сірого кольору модель А1549 з розбитим екраном без сім-карти; - мобільний телефон без ідентифікації з розбитим екраном та без задньої кришки, без сім-карти; - мобільний телефон «Tecno» чорного кольору.
Слідчим подано заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримує та просить задовольнити.
Представником власника майна подано заяву про розгляд клопотання без їхньої участі.
Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, суд приходить до наступних висновків.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до санкції ч. 4 ст. 189 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Ч. 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Виходячи з змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та насамперед збереження речового доказу для можливості проведення експертизи , а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 07.08.2024 у ході проведення обшуку у домоволодінні та господарських будівлях за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Iphone» темно сірого кольору, без сім-карти;
- мобільний телефон «Iphone» сріблястого кольору, модель А1549 , з пошкодженнями без сім-карти;
- мобільний телефон «Iphone S» модель А1633 з розбитим екраном без сім-карти;
- мобільний телефон «Iphone» сірого кольору модель А1549 з розбитим екраном без сім-карти;
- мобільний телефон без ідентифікації з розбитим екраном та без задньої кришки, без сім-карти;
- мобільний телефон «Tecno» чорного кольору.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1