справа № 274/2302/24
провадження № 2/0274/833/24
Рішення
Іменем України
20.08.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -
Позивачка, інтереси якої представляє адвокат Гуменюк О.В., звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. №18105 від 16.07.2021, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" заборгованості в розмірі 56309,53 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що з постанови приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. від 29.09.2021 року позивачці стало відомо про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. №18105 від 16.07.2021, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" заборгованості в розмірі 56309,53 грн.
Позивачка зазначає, що банк не надав нотаріусу доказів направлення листа-вимоги про погашення кредитної заборгованості, а нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання вказаного листа-вимоги, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчих написів. Крім того, банком не надано нотаріусу документів про безспірність вимог стягувача, якими можуть бути лише первинні документи. Також виконавчі написи не можуть вчинятися щодо зобов'язань, які виникають на підставі кредитних договорів, які нотаріально не посвідчені.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 19.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін (а.с. 19-20).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 29.04.2024 року в порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. №18105 від 16.07.2021, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" заборгованості в розмірі 56309,53 грн (а.с. 33-34).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 23.05.2024 року витребувано в ТОВ "Інстафінанс" копії документів, поданих ТОВ " Інстафінанс", за якими вчинявся виконавчий напис нотаріуса № 18105, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. від 16.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Інстафінанс" коштів в сумі 56309,53 грн (а.с. 43-44).
10.07.2024 року ухвалою Бердичівського міськрайонного суду застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інстафінанс" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу (а.с. 49-51).
18.07.2024 року представником відповідача виконано ухвалу Бердичівського міськрайонного суду про витребування доказів (а.с. 53-54).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.07.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інстафінанс" про скасування ухвали суду про застосування заходів процесуального примусу задоволено. Скасовано ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.07.2024 року про застосування заходів процесуального примусу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інстафінанс" у вигляді штрафу в сумі 9084,00 грн (а.с. 71).
В судове засідання представник позивачки адвокат Гуменюк О.В. не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 16.07.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. винесла виконавчий напис, яким пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № ID9836198 від 18.08.2020 року, номер кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії ID6873264, укладений з ТзОВ "Інстафінанс". Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.09.2020 року по 18.05.2021 року. Сума заборгованості становить 55659,53 грн, що складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту - 14600,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 41059,53 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті з 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача в розмірі 650,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 56309,53 грн (а.с.8).
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. від 29.09.2021 року, відкрито виконавче провадження №66977105 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. №18105 від 16.07.2021, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" заборгованості в розмірі 56309,53 грн (а.с.9).
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р.№ 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Пунктом 3.5 Глави 16 Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Розрахунок боргу, здійснений банком щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, а також чи враховано нотаріусом, що з дня виникнення вимоги минуло не більше трьох років.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Дані обставини підтверджують те, що заборгованість не можна вважати безспірною.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТзОВ "Інстафінанс" первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Таким чином, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з'ясовано чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи не пропущено банком строк позовної давності, а також не встановлено, коли було здійснено останню оплату по кредиту.
У зв'язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".
Тому витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу в розмірі 5000 грн підлягають стягненню з відповідача, оскільки підтверджені документально підтверджені (договором про надання правничої допомоги №95 від 23.01.2024, розрахунком наданих послуг від 23.01.2024, квитанцією до прибуткового касового ордера від 23.01.2024) (а.с.13-17).
Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
При зверненні до суду позивачкою було сплачено 1211,20 грн судового збору за подання позовної заяви та 605,60 грн за подання заяви про забезпечення позову, отже, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816,80 грн. (1211,20 грн. + 605,60 грн.).
У відповідності до ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 258-261, 273,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №18105 від 16.07.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" заборгованості в розмірі 56309,53 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" (03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3 а, ЄДРПОУ 43449827) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1816,80 грн та 5000 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2024 року
Суддя: Т.М.Вдовиченко