справа № 165/3407/24
провадження №3/165/1181/24
13 серпня 2024 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р. , розглянувши матеріали, що надійшли зВолодимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Як вбачається з протоколу ВАВ №966155 від 14.07.2024, 14 липня 2024 року о 02 год. 15 хв. ОСОБА_1 не виконав неодноразову законну вимогу працівника поліції, а саме залишитись на місці події, відповідальність за що передбачена ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечив обставини викладені у протоколі. Пояснив, що ніяких протиправних дій не вчиняв, отримав повістку, вручену працівниками ТЦК та СП і хотів піти додому. Зазначив, що дії працівників поліції та їх вимоги були незаконними. З огляду на викладене, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Статтею 185 КУпАП встановлено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, вважаю, що зібрані у справі докази не дають підстав зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виходячи з такого.
Так, на підтвердження протиправності дій ОСОБА_1 в матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №966155 від 14.07.2024, проте в ньому не вказано, яке саме правопорушення вчинив останній, в зв'язку з якою подією він мав залишатися на місці. Відсутність доказів на підтвердження вказаних обстаавин, позбавляє суд можливості зробити висновок щодо правомірності вимог працівників поліції, а відтак встановити вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачееного ст.185 КУпАП.
У свою чергу, відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
З огляду на зазначене, приходжу до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення неправомірних дій, суду надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП, хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених представником поліції.
За таких обставин, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, необхідно тлумачити на його користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247 ч.1, 284 КУпАП,-
постановив:
Закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову можна оскаржити в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом десяти днів з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.
Суддя О.Р. Ференс-Піжук