Справа № 163/1917/24
Провадження № 2-о/163/61/24
21 серпня 2024 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису (заінтересована особа - ОСОБА_3 ),
У заяві ОСОБА_1 просить видати обмежувальний припис щодо її колишнього чоловіка ОСОБА_3 з передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" підстав.
Заявлені вимоги заявник обґрунтувала тим, що проживає разом із колишнім чоловіком ОСОБА_3 та дочкою у службовому будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 вчиняє домашнє насильство, а саме обзиває їх нецензурними словами, погрожує фізичною розправою, чим завдає шкоди їх психологічному здоров'ю. З цього приводу зверталася в поліцію, щодо ОСОБА_3 складалися протоколи, які розглядалися судом. У зв'язку із цим просить заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці її проживання упродовж шести місяців.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 пояснила, що житло із однієї кімнати та кухні було надане їй для проживання Вишнівською сільською радою. Колишній чоловік ОСОБА_3 створює нестерпні умови для проживання, оскільки зловживає спиртними напоями і на цьому підґрунті постійно влаштовує безпідставні сварки і скандали, ображає її та доньку нецензурними словами, погрожує фізичною розправою. Така неправомірна поведінка ОСОБА_3 неодноразово слугувала для виклику поліції, однак жодні заходи на останнього не вливали, своєї поведінки він не змінив.
Представник заявника адвокат Ничая В.М. заяву підтримав та просив її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив викладених у заяві та усних поясненнях ОСОБА_1 фактів вчинення домашнього насильства, проте зазначив про відсутність у нього іншого житла.
Аналізом доказів суд встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний 16 жовтня 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .
Нині ОСОБА_1 з неповнолітніми дочками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ОСОБА_3 проживають в одному житлі за адресою: АДРЕСА_1 і це підтверджується копією будинкової книги.
Постановою Любомльського районного суду від 14 грудня 2023 року ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.1732 КУпАП за те, що о 21:35 годині 11 грудня 2023 року за місцем свого проживання в селі Олеськ Ковельського району Волинської області вчинив насильство в сім'ї фізичного та психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_1 .
Із цієї ж постанови суду вбачається, що стосовно ОСОБА_3 видавалось три термінові заборонні приписи серії АА №№ 377868, 378130, 378129.
01 серпня 2024 року щодо ОСОБА_3 виданий черговий терміновий заборонний припис серії АА № 399792 у зв'язку із вчиненням домашнього насильства щодо співмешканки ОСОБА_1 .
Постановою Любомльського районного суду від 08 серпня 2024 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.1732, ст.ст.173, 185 КУпАП, у тому числі за те, що, будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст.1731 КУпАП, близько 18:00 години 01 серпня 2024 року за місцем свого проживання в селі Олеськ Ковельського району Волинської області вчинив насильство в сім'ї щодо своєї співмешканки ОСОБА_1 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, затіяв бійку, кілька разів вдарив по обличчі, заподіявши шкоду її психічному та фізичному здоров'ю.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству"(далі - Закон № 2229-VIII).
Відповідно до п.3 ст.1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно із ч.2 ст.3 Закону № 2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на подружжя та колишнє подружжя.
У пунктах 4, 14, 17 ст.1 Закону № 2229-VIII наведені визначення економічного, психологічного та фізичного насильства.
Зокрема, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п.7 ст.1 Закону № 2229-VIII).
Частиною 3 статті 26 цього Закону № 2229-VIII передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ст.1 Закону № 2229-VIII).
Згідно із ч.4 ст.26 Закону № 2229-VIII обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Отже, зважаючи на наведені норми ЗаконуN 2229-VIII, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
На підставі досліджених доказів суд вбачає достатньо підстав вважати, що між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як колишнім подружжям склалися неприязні відносини.
Сутички та конфлікти між ними вочевидь мають триваючий характер і переростають у насильницькі дії зі сторони ОСОБА_3 по відношенню до заявниці психологічного характеру (образи нецензурною лайкою, погрози фізичною розправою) та фізичного характеру (затіяння бійки, нанесення ударів по обличчю).
Такі дії ОСОБА_3 продовжив вчиняти, незважаючи на попереднє притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних дій. Тобто, належних висновків для себе він не зробив та своєї поведінки до потерпілої сторони не змінив.
Вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно заявниці не заперечив і сам ОСОБА_3 в судовому засіданні.
Безумовно, така протиправна поведінка ОСОБА_3 негативно впливає на стан заявниці, заподіюючи їй у такий спосіб шкоди психічному та фізичному здоров'ю.
Характер вчинених ОСОБА_3 протиправних дій свідчить про реальність побоювань заявниці щодо вчинення ним аналогічних дій в майбутньому.
Отже, факти вчинення ОСОБА_3 по відношенню до заявниці домашнього насильства знайшли своє належне підтвердження, тому з огляду на характер такого насильства вбачаються підстави для висновку про існування реальних ризиків повторного вчинення ним домашнього насильства та настання від цього для здоров'я заявниці негативних наслідків.
У зв'язку із цим суд вважає необхідним для захисту прав і свобод заявниці, як постраждалої від домашнього насильства особи, встановити щодо її кривдника ОСОБА_3 обмежувальний припис зі встановленням зазначеної у заяві заборони перебувати в місці спільного проживання із заявницею.
У частині 3 статті 3506 ЦПК України визначено, що обмежувальний припис, виданий судом стосовно особи, яка на момент винесення рішення суду не досягла вісімнадцятирічного віку, не може обмежувати право проживання (перебування) цієї особи у місці свого постійного проживання (перебування).
Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року по справі № 754/11171/19 вказав, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи при видачі обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосування такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
Враховуючи такі приписи закону та правовий висновок, суд вважає, що відсутність у ОСОБА_3 іншого житла у даному конкретному випадку не дає підстав для не застосування до нього як кривдника обмежувального припису, оскільки в іншому випадку це може призвести до більш тяжких наслідків для заявниці як потерпілої від домашнього насильства сторони.
З огляду на характер протиправних дій ОСОБА_3 , які ним вчиняються у стані алкогольного сп'яніння, при цьому, як з'ясовано в судовому засіданні, усіх подій він не завжди пам'ятає, що свідчить про його підвищену небезпеку як кривдника, суд вважає необхідним видати щодо нього обмежувальний припис на максимально передбачений законом строк.
Таким чином, з наведених вище підстав та мотивів суд дійшов висновку про повне задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265, 294, 3505, 3506 ЦПК України,
Заяву задовольнити.
Видати щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає по АДРЕСА_1 , обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців, яким визначити йому такий захід тимчасового обмеження:
- заборонити перебувати в місці спільного проживання із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису повідомити відділення поліції № 1 Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, а також повідомити виконавчий комітет Вишнівської сільської ради.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання рішення суду.
Інформація про учасників справи:
заявник - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;
заінтересована особа - ОСОБА_3 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .
Повний текст рішення буде складений о 14:30 годині 21 серпня 2024 року.
Головуючий : суддя О.С.Павлусь