Справа № 303/2700/24
№1-кс/303/1036/24
16 серпня 2024 року м.Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: старшої слідчої СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024071120000174 від 21.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого,
До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024071120000174 від 21.03.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, недоцільність обрання щодо підозрюваного запобіжних заходів, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.176 КПК України, у зв'язку з чим старша слідча просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави на строк 60 днів.
У судовому засіданні старша слідча та прокурор підтримали заявлене клопотання, посилаючись на доводи, викладені в клопотанні, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання старшої слідчої про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання старшої слідчої про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків, зазначених в клопотанні, оскільки до підозрюваного ОСОБА_5 вже застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у іншому кримінальному провадженні.
Заслухавши доводи старшої слідчої, прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у період із 00 год. 30 хв. до 2 год. 10 хв. 21.03.2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння смерті, взяв до рук сокиру з червоним пластмасовим руків'ям лезом якої, у спальній кімнаті житлового будинку по АДРЕСА_2 , умисно завдав не менше двох ударів в область правої скроневої ділянки голови господарю будинку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який лежав на ліжку, і в результаті спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді поникаючої рубаної рани голови з пошкодженням кісток склепіння і основи черепа праворуч, а також м'якої мозкової оболонки та речовини головного мозку, що призвело до субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку та супроводжувалось зовнішньою кровотечою, ускладнилось травматичним та гіповолемічним шоком і явищам, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, від яких потерпілий ОСОБА_7 помер на місці.
Відомості про кримінальне правопорушення 21.03.2024 внесено до ЄРДР за №12024071120000174 (правова кваліфікація ч.1 ст. 115 КК України).
01.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду житлового будинку по АДРЕСА_2 , в ході якого з місця події вилучено сліди та знаряддя злочину; висновком судово-імунологічної експертизи, яким встановлено, що на штанах матерчатих, гольфі білого кольору, що вилучені у ОСОБА_5 виявлено кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_7 і не може походити від самого ОСОБА_5 ; висновком молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого на куртці чорного кольору з маркуванням «Stone Island», яка належить ОСОБА_5 виявлено кров потерпілого ОСОБА_7 ; висновком дактилоскопічної експертизи встановлено, що відбиток пальця руки вилучений із сокири на якій сліди крові потерпілого ОСОБА_7 , виявленої на місці події по АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_5 ; відеозаписом з камер відеоспостереження, які встановлені на будинку по АДРЕСА_3 , оглянутому за участі потерпілої ОСОБА_8 , на якому зображено, що ОСОБА_5 о 02 год. 10 хв. йде від будинку потерпілого ОСОБА_7 у напрямку свого будинку; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , де він детально розповів про обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який у своїх показав вказав, що підозрюваний ОСОБА_5 , умисно видав працівникам поліції не той одяг, в якому перебував у ніч вбивства.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За статтею183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п.4 частини 2).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватися від органу досудового слідства та суду, розуміючи невідворотність покарання, так як підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років; ОСОБА_5 шляхом погроз, умовлянь або іншим чином, чи за допомогою сторонніх осіб, може впливати на свідка ОСОБА_9 , потерпілу ОСОБА_8 , які є знайомими та односельчанами підозрюваного, з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань; вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що відносно ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у рамках іншого кримінального провадження за ознаками кримінального правоорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого ним в стані алкогольного сп"яніння, тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є недоцільним.
Осіб, які б поручились за виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки в такому випадку підозрюваний зможе безперешкодно та незаконно впливати на свідків та ухилитись від органів досудового розслідування та суду.
Будь-яких доказів, щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою, не надано.
Щодо посилання адвоката ОСОБА_6 на недоцільність обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що відносно останнього вже застосовано такий запобіжний захід у іншому кримінальному провадженні, суд відхиляє такі доводи, оскільки згідно наданої захисником ОСОБА_6 копії ухвали від 13.06.2024 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024071120000220 закінчився 18.07.2024 року. Окрім цього, за поданим старшою слідчою ОСОБА_3 клопотанням запобіжний захід ОСОБА_5 визначається у даному кримінальному провадженні №12024071120000174 від 21.03.2024 та не впливає на запобіжні заходи у будь-яких інших кримінальних провадженнях, не скасовує та не змінює їх.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини кримінального правопорушення; ризик повторення протиправної поведінки, а також особу підозрюваного ОСОБА_5 , який байдуже ставиться до існуючих правових норм, ігнорування ним громадських інтересів та відсутність міцних соціальних зв'язків. Окрім цього, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння; після вчинення злочину знищив речові докази, неодноразово надавав неправдиві покази та обмовляв інших осіб у вчиненні цього злочину.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України і на які вказує прокурор та старша слідча; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
У відповідності до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 186, 193, 194, 196, 198КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 жовтня 2024 року включно без визначення застави.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1